З метою забезпечення пенсійного страхування в
Україні створено самостійну державну установу, якамає статус державного цільового позабюджетного фонду - Пенсійний
фонд України (ПФУ). Діяльність фонду має важливе значення, оскільки згідно з
розрахунками експертів в нашій країні нараховується більше 14 млн. пенсіонерів
та понад 1,3 млн. осіб, що одержують допомогу для дітей. Система формування,
накопичення та використання коштів, необхідних для забезпечення достатніх і
безперебійних пенсійних платежів не є простою. А в процесі проведення пенсійної
реформи вона ще більше ускладнюється.
Формування державного боргу тісно
пов'язане з наявністю дефіциту державного бюджету і платіжного балансу країни. Дефіцит
державного бюджету виникає у разі перевищення видатків над доходами.
Звичайно, органи державної влади намагаються забезпечити позитивне сальдо, або
збалансованість бюджету. Та таких результатів досягти вдається не завжди. В
основі дефіциту бюджету лежать як об'єктивнітак і суб'єктивні фактори.
Державна
гарантія - це зобов'язання держави (в особі уряду)
повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку
невиконанняпозичальникомзобов'язаньзаодержанимипозиками. Надання державних гарантій за
кредитами суттєво зменшує кредитний ризик, що супроводжується зниженням
процентних ставок за кредитами. Та з іншого боку, механізм надання державних
гарантій повинен бути зваженим,оскількинеповерненняпозичальникомпозик приводедо використання коштів державного бюджету. Формою надання державних
гарантійєпоручительство-цезобов'язаннявиконатипередбачені платежі в разі невиконання їх позичальником (частково або в
повному обсязі).
Державний
кредит- одна з
важливих форм державних фінансів. З допомогою державного кредиту залучаються
фінансові ресурси з метою фінансування дефіциту державного бюджету та
платіжного балансу країни, програм розвитку окремих галузей та підприємств,
стабілізації валютної системи та ін. Державний
кредит -це залучення державними органами управління грошових
коштів на умовах позики. З боку держави суб'єктами державного кредиту виступає
уряд, а також центральний банк. Державний кредит має місце і за умови залучення
грошових коштів урядом АР Крим та місцевими органами виконавчої влади.
Загальнообов'язкове
державне соціальне страхування-це
система прав,обов'язківігарантій,якінадаютьсязметоювпровадження соціального захисту громадян за
рахунок державних страхових коштів. Такийзахист,зокрема,передбачаєорганізаціюматеріального забезпечення громадян у разі
хвороби, втрати працездатності (повної, часткової або тимчасової), втрати
годувальника, безробіття, у старості, народження дитини,необхідностідоглядузамалолітньою дитиною, хворими членами сім'ї, у
випадках смерті громадянина та ін. З метою фінансовогозабезпеченнясоціальногозахистунаселеннястворено декілька цільових державних
страхових фондів, на які покладаються задачі надання державою матеріальної
допомоги громадянам.
Важливим елементом державного
кредитування є амортизація і обслуговування позик. Під амортизацією позик
розуміють погашення суми позики. Обслуговування позики - це виплата доходів за
її використання.
Інвестиційна діяльність
(інвестування) являє собою сукупність практичних дій
суб’єктів (інвесторів та учасників) по реалізації інвестицій. Головним
суб’єктом інвестиційної діяльності, що приймає рішення про вкладення власних,
запозичених або залучених майнових чи інтелектуальних цінностей у об’єкти
інвестування, є інвестор.
Психологічна культура
- це комплекс розвинутих спеціальних потреб, здібностей і вмінь людини.
Психологічна культура проявляється в самоорганізації і саморегуляції будь-якої
життєдіяльності людини, різноманітних видах її базових прагнень і тенденцій, в
ставленні особистості до себе, до людей, до живої і неживої природи, до світу в
цілому.
Ринок
- це сукупність економічних відносин, що виникають між виробниками і
споживачами у процесі вільного еквівалентного обміну виробленими благами
(послугами), який організований за законами товарного виробництва і грошового
обігу.
Ринок
є одним з найбільших досягнень цивілізації, загальноекономічним явищем,
характерним для будь-якого способу виробництва, де діють закони товарного
господарства.
Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках,
так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про
неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У
психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це
насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин
свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно
його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша
ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова
діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну
людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».