Формування державного боргу тісно
пов'язане з наявністю дефіциту державного бюджету і платіжного балансу країни. Дефіцит
державного бюджету виникає у разі перевищення видатків над доходами.
Звичайно, органи державної влади намагаються забезпечити позитивне сальдо, або
збалансованість бюджету. Та таких результатів досягти вдається не завжди. В
основі дефіциту бюджету лежать як об'єктивні
так і суб'єктивні фактори.
В періоди спаду економіки закономірним є
помітне скорочення податкових надходжень до бюджету. З іншого боку, в таких
ситуаціях нагальним є збільшення витрат бюджету для вирішення соціальних
проблем та стимулювання економічного розвитку. В умовах перехідної економіки,
коли спад має довготерміновий характер і не перекривається фазою зростання,
дефіцит бюджету набуває хронічного характеру. На динаміку бюджетних надходжень
і видатків, крім того, впливають і інші фактори: рішення
парламенту, уряду, партій,
профспілок, місцевих органів
самоврядування та ін.
В
періоди економічного росту внаслідок розширення підприємництва і зайнятості,
доходи бюджету збільшуються, а видатки скорочуються. Додаткові надходження
можуть бути направлені на покриття дефіциту в попередні періоди. Та сьогодні
правилом є те, що в фазах зростання в промислово-розвинутих країнах дефіцит
державного бюджету, як правило, також має місце (хоч і в менших розмірах). Тому
за таких умов визначення джерел фінансування дефіциту бюджету є актуальним.
Дефіцит державного бюджету може бути
виражений у відсотках до ВВП, до доходів бюджету і до видатків бюджету. 3
іншого боку, дефіцит може розглядатись на різних рівнях: Державного бюджету,
республіканського бюджету і місцевого бюджету. Розраховується також дефіцит
зведеного бюджету. Так, дефіцит зведеного бюджету України в 1999р. в процентах
до доходів складав 5,9% (відповідно, в 1998р. - 7,8 %, в 1997 р. - 21,9 %). На
2001 р. було прийнято Державний бюджет без дефіциту. На 2002 р. граничний
розмір дефіциту Державного бюджету затверджено в сумі 4,18 млрд. гри., або біля
9,2% запланованих доходів.
Наявність бюджетного дефіциту
пояснюється багатьма причинами. Серед
важливіших з них, експерти називають низьку ефективність економіки і
зовнішньоекономічних зв'язків, нераціональну структуру видатків, високу питому
вагу держави в економіці, використання малоефективного бюджетного механізму та
ін. Так, в Україні частка держави в структурі ВВП оцінюється в 35 %. Це високий
показник, який раціональним може бути лише в умовах розвинутої ринкової
економіки. В Україні досить високі показники фізичного і морального зносу основних фондів. Мається
негативне сальдо платіжного
балансу. Заплановані податки збираються
не достатньо повно. Не є оптимальною структура неподаткових надходжень.
Відсутнє чітке розмежування бюджетів
різних рівнів. Помітний вплив на дефіцитність бюджету в Україні завдали спад в
економіці і дорога соціальна політика.
Дефіцит бюджету буває двох видів:
циклічний і структурний. Циклічний
дефіцит - це дефіцит бюджету, який утворюється у зв'язку зі
спадом економіки. В такі періоди податкові надходження до бюджету скорочуються,
а видатки зростають. Структурний
дефіцит - виникає внаслідок розривів в формуванні доходів і
виконанні видатків бюджету. Під впливом багатьох факторів (розвитку
підприємницької діяльності, вчасної сплати податків, інфляції та ін.)
надходження доходів може відставати від запланованих обсягів. В той же час,
видаткова частина бюджету повинна виконуватись за затвердженими графіками.
Джерела фінансування бюджетного дефіциту включають внутрішні і
зовнішні складові. Внутрішні
- це надходження, які мобілізуються шляхом емісії і розміщення
державних боргових цінних паперів на внутрішньому ринку та залученню кредитів
від операцій на вітчизняному кредитному ринку. Правилом є те, що кошти
надходять переважно від таких
суб'єктів: центрального банку,
резидентів (юридичних і фізичних
осіб) і нерезидентів. При
цьому продаж резидентам і
нерезидентам державних цінних паперів проводиться на вільному ринку на
конкурентних умовах. Державні органи управління здійснююсь регулювання обсягів
продажу шляхом встановлення норми доходності, ціни відсічення та величин
траншів.
Зовнішні
джерела охоплюють боргові зобов'язання країни,
які розміщуються на міжнародному фондовому ринку, а також кредити, залучені на
міжнародному кредитному ринку. Це можуть бути кошти міжнародних фінансових
організацій, іноземних держав, зарубіжних комерційних банків. Вони залучаються
як в процесі продажу боргових цінних паперів, так і залучення кредитів на
основі угод.
З метою координації взаємодії зовнішніх
інвесторів з питань надання, погашення та обслуговування коштів, які
передаються в інші країни на умовах позики, створено Паризький і Лондонський
клуби. Паризький клуб -
це організація кредиторів, яка відає кредитними ресурсами, наданими урядами,
державними установами або банками під гарантії національних урядів. Лондонський клуб - об'єднує
позичальників, які представлені приватними комерційними банками.
Залучення ресурсів урядам проводиться
шляхом одержання кредитів або випуску і розміщення державних боргових цінних
паперів. Така мобілізація здійснюється як на внутрішньому так і на зовнішньому
фінансових ринках. В ході таких операцій використовуються різні джерела
фінансування.
Уряд може одержувати кредити як за
рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Внутрішнє фінансування надходить від центрального
банку, або від резидентів та нерезидентів, які купують державні боргові цінні
папери на внутрішньому або зовнішньому ринку. Зовнішнє фінансування надається міжнародними
фінансовими організаціями, іноземними державами і зарубіжними комерційними
банками. Заборгованість з наданих кредитів та залучених коштів від розміщення
державних боргових цінних каперів оформляється як державний кредит, який
включається до спаду державного боргу України.
Утворення і наявність дефіциту
державного бюджету може мати як негативні,
так і позитивні наслідки.
З одного боку дефіцит бюджету потребує залучення додаткових коштів з метою його
фінансування. Результатом є збільшення навантаження на державний бюджет,
зростання розмірів державного кредиту і державного боргу. З іншого боку,
наявність дефіциту засвідчує про те, що державні органи управління прагнуть не
до зменшення видатків бюджету, а до залучення додаткових коштів для їх
фінансування. В умовах економічного спаду така практика не завжди може
розглядатися як негативна.
Дефіцит бюджету може використовуватися
як один із важелів проведення активної
бюджетної політики. Кошти, мобілізовані з метою його
фінансування за умови їх раціонального використання надають можливості для
збільшення витрати, направлених на державні закупки товарів, створення нових
робочих місць, активізації підприємницької діяльності, проведення державних
інвестицій та ін.
|