Важлива роль в системі державних фінансів належить державним підприємствам і установам. З їх допомогою держава забезпечує країну певними видами продукції та послугами, необхідними для досягнення її стабільного розвитку. Державне підприємництво, як правило, здійснюється в сферах діяльності природних монополій. В державній власності функціонують фінансово-кредитні установи, які є суб'єктами проведення державної фінансової політики. До складу державних фінансів включаються і не фінансові підприємства, які здійснюють виробництво і реалізацію продукції на умовах конкуренції і комерційного розрахунку.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризують результативність його розвитку і відображаються певними показниками. До основних з них відносяться: чистий дохід, валовий прибуток, прибуток, чистий прибуток, чистий прибуток на одну просту акцію, дивіденди на одну просту акцію.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображає загальний дохід від реалізації без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції - це дохід від реалізації за вирахування непрямих податків, зборів, знижок тощо.

Статутний капітал підприємства - один з найважливіших елементів його власного капіталу. Статутний капітал відображає вартість матеріальних ресурсів, нематеріальних активів, фінансових вкладень і грошових коштів, які засновники і учасники передали у власність або в розпорядження підприємству. З іншого боку - статутний капітал відображає зобов'язання підприємства перед засновниками і учасниками (в акціонерному товаристві перед акціонерами), на основі яких вони мають відповідні права. До таких прав відносяться: участь в управлінні підприємством, право на отримання дивідендів, на перепродаж акцій або передачу їх іншими способами, право на погашення акцій у випадку ліквідації акціонерного товариства, право на першочергову участь у придбанні акцій у випадку проведення додаткової емісії та ін.

Здійснення діяльності підприємства передбачає проведення різноманітних витрат. Витрати підприємства - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Величина статутного капіталу акціонерного товариства може збільшуватись або зменшуватись. Рішення про зміни статутного капіталу приймаються загальними зборами акціонерів або правлінням. Правління може прийняти рішення про зміни статутного капіталу на суму, яка не перевищує 1/3 його величини і тільки в тому випадку, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

В процесі проведення господарської діяльності підприємство здійснює певні її види. Це основна діяльність, інвестиційна, фінансова та інші види. За умов настання надзвичайних подій здійснюється надзвичайна діяльність. Всі види діяльності підприємства є тісно пов'язаними. Результативність розвитку АТ в цілому залежить від величини доходів та збитків, що одержує підприємство від проведення різних видів діяльності.

Звичайна діяльність - це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Надзвичайна подія - подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності та не очікується, що вона буде повторюватися періодично або в кожному наступному періоді.

Державні фінанси - це один із важливих елементів фінансової системи країни, їх формування і використання забезпечує фінансування функцій державного управління, розвитку державного сектора економіки, реалізації соціальних програм, проведення міжнародних операцій та ін. До державних фінансів мобілізуються значні обсяги ресурсів. Так, в Україні частка ВВП, яка розподіляється за участю держави, складає більше 40 %. Питання формування і використання фінансових ресурсів держави стосується кожного громадянина, оскільки вони пов'язані з виплатою податків та зборів, а також фінансуванням економічних і соціальних програм, забезпеченням зайнятості, динаміки економічного розвитку, стабільності національної валюти та ін.

Активний капітал забезпечує проведення фінансових і комерційних операцій суб'єктами господарювання. Під активами розуміють ресурси підприємства, використання яких приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Таке збільшення можливе в тому випадку, коли активи будуть використовуватися раціонально і економічно.

Активний капітал підприємства має відповідну структуру, яка визначається галуззю, в якій зайнятий суб'єкт підприємницької діяльності, розмами підприємства, його зв'язками з постачальниками і споживачами та ін. Разом з тим, у складі активного капіталу можна позначити основні елементи, які характерні для всіх видів діяльності.

Власний і позиковий капітал мають відповідну структуру. Так, власний капітал включає такі основні елементи: статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Кожен з них відображає різні джерела фінансування. Додатковий капітал - це капітал, який залучається поверх статутного фонду. Резервний капітал формується не за рахунок внесків засновників, а має своїм джерелом доходи підприємства. Нерозподілений прибуток - це частина доходів, які після виплати обов'язкових і регламентованих статутом виплат знаходяться у розпорядженні підприємства.

Врахування часу у фінансових операціях здійснюється шляхом нарахування відсотків.  Відсотки - це доходи, що виплачується позичальником за використання капіталу, отриманого на певний період. Відсотки розглядаються як плата за відмовлення від використання благ сьогодні задля майбутніх придбань. Передаючи капітал у позику сьогодні, кредитор відмовляється від його використання в даний час з метою одержання майбутніх доходів. Такі доходи повинні бути достатніми для компенсації ризику вкладення капіталу в дані активи, їх поточна вартість не може бути нижче величини первісних інвестицій.