Податок на прибуток підприємств є одним із видів прямого оподаткування – прибуткового, і оподатковує доходи юридичних осіб, на відміну від прибуткового податку, який стягується з громадян.

Розглянемо діючий механізм стягення податку на прибуток в Україні.

Валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду як на території України так і за її межами.

 Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Слід звернути увагу, що частина витрат визначена як витрати подвійного призначення. Це означає, що до складу валових витрат відносяться із вищеназваних витрат лише ті, які підпадають під ознаки, сформульовані в законі. Так, наприклад, до валових витрат включаються: витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування але не будь-які, а в межах переліку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для визначення суми амортизаційних відрахувань в законі визначаються витрати які підлягають амортизації (наприклад, придбання основних фондів для виробничого використання) та які не підлягають амортизації (наприклад, витрати на придбання невиробничих фондів). Основні фонди, в залежності від напрямку їх використання розподіляються на чотири групи. До першої групи основних фондів віднесено: будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої; до другої - автомобільний транспорт та запасні частини до нього; меблі та інше офісне обладнання; до третьої - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; до четвертої - електронно-обчислювальні машини, їх програмне забезпечення, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів.

Як і в законі про ПДВ, існують особливості визначення дати збільшення валового доходу і валових витрат, в залежності від виду здійснюваної операції. Розглянемо основні випадки.

Існують особливості оподаткування операцій особливого виду (бартерних операцій, страхової діяльності, нерезидентів, дивідендів, тощо). Розглянемо як відбувається нарахування податку по таких операціях:

Якщо до 1999 року сільськогосподарські виробники оподатковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники з урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, то з 1.01.99 для них вводиться особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність змін була обумовлена такими факторами, як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальною необхідністю державної підтримки цієї галузі, недостатністю або відсутністю обігових коштів в цій галузі, потребою у спрощенні податкового обліку та іншими.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.