Для
визначення суми амортизаційних відрахувань в законі визначаються витрати які
підлягають амортизації (наприклад, придбання основних фондів для виробничого
використання) та які не підлягають амортизації (наприклад, витрати на придбання
невиробничих фондів). Основні фонди, в залежності від напрямку їх використання
розподіляються на чотири групи. До першої групи основних фондів віднесено:
будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої; до другої
- автомобільний транспорт та запасні частини до нього; меблі та інше офісне
обладнання; до третьої - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2
і 4; до четвертої - електронно-обчислювальні машини, їх програмне забезпечення,
телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
предметів.
Балансова вартість групи основних фондів на
початок кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:
Б(а) - балансова вартість групи на початок
розрахункового кварталу;
Б(а-1) - балансова вартість групи на початок
кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання
основних фондів, здійснення капітального ремонту та інших поліпшень основних
фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував
розрахунковому;
В(а-1) - сума виведених з експлуатації
основних фондів протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань,
нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Норми амортизації встановлюються у відсотках
до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок кварталу в
такому розмірі (в розрахунку на квартал):
група 1 - 2%;
група 2 – 10%;
група 3 - 6%;
група 4 - 15%.
|