Сукупність різноманітних розрахунків і платежів утворює грошовий оборот, який охоплює процеси розподілу і обміну. За своєю суттю це рух грошей у формі грошей. Розрахунки, які формують грошовий оборот, відображені на рис. 1.

Грошові розрахунки — платежі підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Планування було прерогативою командно-адміністративної системи. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувались. Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічні стимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів, оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.

Фінансовий менеджмент — система відносин, що виникають на підприємстві з приводу залучення і використання фінансових ресурсів.

Управління фінансами можна визначити як специфічну галузь управлінської діяльності, пов'язану із цілеспрямованою організацією грошових потоків підприємства, формуванням капіталу, грошових доходів і фондів, необхідних для досягнення стратегічних цілей розвитку підприємства.

Ефективність роботи підприємства залежить від раціональної організації його фінансової роботи. Організація фінансової роботи залежить від масштабів і фінансових можливостей підприємства.

Фінансовий механізм підприємства можна розглядати як систему управління фінансовими відносинами за допомогою фінансових важелів і фінансових інструментів, які дають змогу досягти головної мети будь-якого підприємства — отримання максимального прибутку.

Фінанси підприємств — це сукупність економічних відносин, які пов'язані з рухом грошових коштів, а саме їх формуванням, розподілом і використанням у процесі господарської діяльності підприємств.

 Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Сума власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

 Використання чистого прибутку підприємство могло здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також був розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.