Для визначення суми амортизаційних відрахувань в законі визначаються витрати які підлягають амортизації (наприклад, придбання основних фондів для виробничого використання) та які не підлягають амортизації (наприклад, витрати на придбання невиробничих фондів). Основні фонди, в залежності від напрямку їх використання розподіляються на чотири групи. До першої групи основних фондів віднесено: будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої; до другої - автомобільний транспорт та запасні частини до нього; меблі та інше офісне обладнання; до третьої - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; до четвертої - електронно-обчислювальні машини, їх програмне забезпечення, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів.

Як і в законі про ПДВ, існують особливості визначення дати збільшення валового доходу і валових витрат, в залежності від виду здійснюваної операції. Розглянемо основні випадки.

Існують особливості оподаткування операцій особливого виду (бартерних операцій, страхової діяльності, нерезидентів, дивідендів, тощо). Розглянемо як відбувається нарахування податку по таких операціях:

Якщо до 1999 року сільськогосподарські виробники оподатковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники з урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, то з 1.01.99 для них вводиться особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність змін була обумовлена такими факторами, як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальною необхідністю державної підтримки цієї галузі, недостатністю або відсутністю обігових коштів в цій галузі, потребою у спрощенні податкового обліку та іншими.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Платники податку подають розрахунок органу державної податкової служби до 1 лютого поточного року.

Податок з доходів фізичних осіб стягується безпосередньо з доходів громадян. В економічно розвинутих країнах від відіграє суттєву роль у формуванні доходів бюджету. В Україні відсоткова вага цього податку в обсязі доходів була не досить значна (10% від суми податкових надходжень у 1994 році), що було наслідком відповідних пропорцій розподілу ВВП на фонд заробітної плати і прибуток. В останні роки бюджетне значення податку з доходів фізичних осіб в нашій державі постійно зростає, в той час як податку на прибуток підприємств – знижується. Так, в 2001 році податок на доходи фізичних осіб становив 23,6% від суми податкових надходжень, в той час як податок на прибуток – 22,6%.

Платником податку є фізична особа (громадянин України, фізична особа без громадянства або громадянин іноземної держави). З метою оподаткування розрізняють резидентів та нерезидентів – фізизичних осіб. До резидентів відносять як громадян України, так і осіб без громадянства або громадян іноземної держави. Віднесення тієї чи іншої особи до резидента України з метою оподаткування залежить від ряду чинників, таких як місце проживання та місце постійного проживання, місце розташування центру життєвих інтересів, місце реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, громадянство, тощо. Всі інші громадяни, яких не відносять до резидентів, є нерезидентами.

Вихідним положенням для поняття сутності податків є розуміння того, що податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням держави і виконанням державою суспільно-необхідних функцій. За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.