Разом з набуттям Україною на початку 1990-х років незалежності почала створюватись та інтенсивно розвиватися нова національна податкова система України, яка значною мірою відрізняється від тієї, яка існувала в умовах адміністративно-командної системи в СРСР.

Податкове право — крупний підрозділ (підгалузь) фінансового права, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері оподаткування. 

Гармонізація податків — систематизація та уніфікація податків, координація податкових систем і податкової політики країн, що входять в міжнародні регіональні об'єднання.

Межа оподаткування — це визначення верхньої межі податкових вилучень, що дозволяють здійснювати фіскальну політику, стимулювати розвиток науково-технічної, виробничої діяльності у всіх сферах економіки. 

Особливе місце в теорії фіскального регулювання на сьогоднішній день займає так звана крива Лаффера. Крива Лаффера (англ. Laffer curve) відображає залежність, що ідеалізується, між прогресивністю оподаткування і доходами бюджету. Вперше запропонована в 1974 р. американським економістом Артуром Леффером.

Податковий потенціал  — це умовна можливість держави зібрати до бюджету податки і збори за певний час. 

Податкове навантаження  — це узагальнена характеристика діяльності податкової системи держави, яка показує як податки впливають на фінансовий стан платників податків або на народне господарство в цілому та вказує кількісну оцінку цього впливу (суму податків, їх питому вагу у ВВП або доходах окремих категорій платників).

Практика оподаткування використовує декілька видів непрямих податків — універсальні і специфічні акцизи, а також мито. 

Історично виділяють дві форми податків — прямі та непрямі.

Універсальний акциз може стягуватись у трьох формах: податок з продажу або з покупок, податок з обороту та податок на додану вартість.