Податки,
податкова політика, податкова система, оподаткування постійно знаходяться в
центрі уваги всього суспільства в кожній державі. Податки — це необхідна,
первинна умова існування та діяльності держави, неодмінна ознака цивілізації
будь-якого суспільства.
Кожен
вид податків, зборів та обов'язкових платежів мас свої специфічні риси та
функціональне призначення і займає окреме місце в системі оподаткування.
Платежі, які сплачуються платниками до бюджетів різних рівнів, а також до
загальнодержавних централізованих фондів можна розподілиш на три категорії — це
плата (збір), відрахування (збори) та податок.
До мита
відносяться збори, які держава справляє з тих, кому доводиться звертатися до
органів влади або держустанов за певними послугами цивільно-правового
характеру, що не мають промислового елементу; при цьому розмір збору
встановлюється державною владою без участі зацікавлених сторін.
Проблеми
оподаткування почали хвилювати людство з часів виникнення держави, тобто
відтоді, коли з'явились самі податки як атрибут держави. З розвитком
суспільства відбувається постійне вдосконалення податкової системи, від внесків
у натуральній формі відбувся перехід до грошової форми оподаткування.
Податкова
пільга — встановлене
законодавством виключення із загальних правил оподаткування, яке надає платнику
можливість зменшення належної до сплати суми податку (збору), або звільняє його
від виконання окремих обов'язків і правил, пов'язаних з оподаткуванням.
В
прийнятому Верховною Радою України Законі України від 18 лютого 1997 року №
77/97-ВР «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» були
визначені лише основні принципи оподаткування.