Податки — це встановлені вищим органом законодавчої влади
обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у
розмірах і у терміни, передбачених законодавством.
Податки безпосередньо пов´язані з функціонуванням
держави. Для
їх мобілізації вироблено різні види податків і методи оподаткування. Податкові
платежі виступають засобом вилучення у фізичних і юридичних осіб певної частини
їх доходів на користь держави. Їх класифікуються
за такими ознаками:
1. За компетенцією органу, що вводить у дію податковий
платіж на відповідній території:
— загальнодержавні — податки і збори, які установлюються
Верховною Радою України, вводяться в дію винятково законами і діють на всій
території держави;
- місцеві - податки і збори, перелік яких установлює
Верховна Рада України і які вводяться в дію нормативними правовими актами
представницьких органів місцевого самоврядування, діють на території
відповідних територіальних утворень.
2. За каналом надходження. Відповідно до бюджетної
системи України податкові платежі надходять у бюджети різних рівнів, на
підставі чого можна поділити їх на закріплені й регулюючі. Закріплені податки
безпосередньо і цілком надходять до конкретного бюджету чи позабюджетного
фонду. Серед закріплених виділяють податки, що надходять до Державного і
місцевого бюджетів. Регулюючі (різнорівневі) податки надходять одночасно до
бюджетів різних рівнів у пропорціях, що відповідають бюджетному законодавству.
Суми відрахувань по таких податках безпосередньо зараховуються у Державний
бюджет і бюджети інших рівнів і визначаються при затвердженні кожного бюджету.
3. Залежно від суб´єкта оподаткування розрізняють податки
з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок тощо), податок з
фізичних осіб ( податок на доходи фізичних осіб). Змішані - коли платниками можуть бути і юридичні, і
фізичні особи (податок із власників транспортних засобів, земельні податки і т.
ін.). Змішані податки можна поділити на такі, що визначаються:
- наявністю певних матеріальних благ (транспортні засоби,
ділянка землі);
- діяльністю платників (податок на додану вартість,
акцизний збір).
4.
За формою оподаткування поділяються на прямі і непрямі.
Прямі
податки встановлюються безпосередньо для платника. їх розмір залежить від
обсягу об´єкта оподаткування і сплачується за його рахунок. За цією формою
оподаткування більше платять ті фізичні і юридичні особи, котрі мають більший
об´єкт оподаткування (дохід, майно тощо).
Непрямі
податки встановлюються у цінах на товари й послуги і сплачуються за рахунок
цінової надбавки. їх розмір не залежить від обсягу доходів платника такого
податку. Оскільки непрямі податки включаються до цін на товари і послуги, то їх
більше платять ті суб´єкти суспільства, хто більше споживає.
До
непрямих податків належать податок на додану вартість, акцизний збір, мито.
5.
За способом справляння:
Часткові
(кількісні) - установлюють розмір податку для кожного платника окремо,
враховують майновий стан платника і його можливості щодо сплати.
Розкладкові
(репартіаційні) — нараховуються на цілу корпорацію платників, які самостійно
остаточно розподіляють між собою податковий тягар.
6. За характером використання:
Загального призначення
- використовувані на загальні цілі, без конкретизації заходів чи витрат,
на які їх витрачають.
Цільові - що зараховуються до цільових фондів і
призначені для цільового використання.
Державні цільові фонди: Пенсійний фонд України. Фонд
соціального страхування України. Фонд сприяння зайнятості населення України.
Державний інноваційний фонд України. Фонд соціального захисту інвалідів. Фонд
охорони навколишнього природного середовища.
|