Пільги по податку на доходи фізичних осіб називаються податкові соціальні пільги. Так, платники податку, які отримують дохід у вигляді заробітної плати з джерел на території України, розмір якої не перевищує прожиткового мінімуму, збільшеного у 1,4 рази та округленої до найближчих 10 гривень, мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного працедавця на суму податкової соціальної пільги.

 Податкова соціальна пільга визначена у розмірі, що дорівнює 30% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць) у 2004 році, 50% - у 2005 році, 80% - у 2006 році і 100% - у 2007 році.

 Крім того, деякі категорії громадян мають підвищений розмір пільги - 150% та 200% від суми, зазначеної вище.

 Так, податкова соціальна пільга у розмірі 150% встановлюється для платника податку, який:

 а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

 б) утримує дитину - інваліда I або II групи - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

 в) має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину;

 г) є вдівцем або вдовою;

 д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

 е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової служби;

 є) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

 ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.

 Податкова соціальна пільга у розмірі 200% встановлюється для платника податку, який є:

 а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

 б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

 в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

 г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

 д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

 У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна - найбільша з них.

 Податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати виключно за одним місцем її нарахування. А отже, якщо платник отримує заробітну платну не лише за місцем основної роботи, він має право вибирати – де саме буде застосовуватись соціальна пільга (такий вибір не можуть зробити деякі категорії громадян, наприклад, державні службовці або студенти). Для цього платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги.

 Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

 Якщо платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю та в інших випадках порушення цього порядку, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги. В цьому випадку платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення. Окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та штрафу не була утримана за рахунок доходу платника податку до спливу граничного строку, встановленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом.

 Право на застосування податкової соціальної пільги до доходу платника податку відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

 Працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг:

 а) за наслідками кожного звітного податкового року;

 б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її застосування за самостійним рішенням платника податку;

 в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

 Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата цього податку, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

 Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.

 Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата цього податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми - сума податкових зобов'язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.

 Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума переплати, що перевищує суму податкового зобов'язання, нарахованого за останній звітний період, то така сума підлягає відшкодуванню з бюджету у встановленому порядку.

 Основна ставка податку становить 13% (15% - з 2007 року). Ця ставка збільшується удвічі при оподаткуванні виграшів чи призів (крім у державну лотерею у грошовому виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб. Крім того застосовується понижений розмір ставки – 1% і 5% для оподаткування деяких видів доходів.