Перелік місцевих податків і зборів, які мають право
встановлювати місцеві органи влади, приведено на ст. Але вони мають неоднакове
бюджетне значення. Найбільшу частку від загальної суми місцевих податків і
зборів становлять надходження від комунального податку( біля 40%) та ринкового
збору (біля 38%), приблизно 7 % - від збору за видачу дозволу на розміщення
об’єктів торгівлі, біля 6% - від готельного збору. Надходження по інших
місцевих податках і зборах не перевищує 9%. Тому розглянемо порядок стягнення лише
найбільш вагомих з бюджетної точки зору податків і зборів.
Комунальний
податок. Платниками комунального податку є всі юридичні особи за винятком
бюджетних і планово-дотаційних установ та організацій, сільськогосподарських
підприємств.
Об’єктом оподаткування
є фонд заробітної плати. Ставка комунального податку не повинна перевищувати 10
відсотків річного фонду заробітної плати, обчисленого виходячи з
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах,
на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків,
мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які
реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари.
Ринковий збір справляється
за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20
відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних
заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального
розміщення та виду продукції (товару).
Ринковий збір
справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.
Збір за видачу
дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформлення та видачу
дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.
Збір за видачу
дозволу на торгівлю справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують
сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі
торгового місця, його територіального розміщення та виду продукції.
Граничний розмір
збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно
здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день - за одноразову торгівлю.
|