В
залежності від методів ухилення від оподаткування можна класифікувати їх за
слідуючими ознаками:
- нелегальна діяльність з виробництва товарів
та надання послуг ( тобто тіньова економіка);
- приховування об’єктів оподаткування в межах
легальної діяльності;
- фальсифікація обліку;
- маскування дійсних ситуацій іншими
фіктивними юридичними ситуаціями;
- неумисні правопорушення і помилки.
Нелегальна діяльність з виробництва товарів та
надання послуг передбачає повну несплату всіх податків і зборів, на відміну від
несплати податків у легальній діяльності, коли від всіх податків ухилитись
неможливо. Нелегальна діяльність може провадитись у таких формах: заняття
підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації; імітація
зупинення діяльності підприємства; здійснення діяльності, що підлягає
ліцензуванню, без відповідної ліцензії; нелегальне виробництво товарів і
надання послуг у межах легальної діяльності, тощо.
Приховування об’єктів оподаткування в межах
легальної діяльності передбачає: неподання податкових декларацій, або подання
їх з перекручуванням; приховування виручки; заниження сум фактично виплаченої
заробітної плати; завищення валових витрат, тощо.
Фальсифікація обліку передбачає ведення
податкового обліку з порушенням чинного законодавства, наприклад, відображення
підприємцем своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства;
"безфактурний продаж” – невідображення у податковому обліку деяких операцій (
товари продаються фактично, але продовжують обліковуватись на складах
продавця); "фактура без продажу” – зворотній процес до вказаного вище, коли
продаж відбувається лише в обліку, а фактично товар залишається на складі
продавця, тощо.
Маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними
юридичними ситуаціями може здійснюватись таким чином: створення фіктивних фірм,
коли дійсний власник підприємства ховається за підставним чи фіктивним, з метою
уникнути відповідальності за ухилення від оподаткування; оформлення операцій з
продажу як дарунок; оформлення оплати праці як участь у прибутках або відносин
позики, тощо.
Неумисні правопорушення і помилки відносять до
ухилення лише з тієї причини, що податкові органи не можуть з точністю
встановити умисно чи неумисно платник порушив чинне законодавство. Збільшенню
неумисних випадків заниження податків сприяють такі чинники, як складність
діючого законодавства, часта зміна податкових норм, необізнаність платників з
причини недостатнього інформування та роз’яснення податковими органами, тощо.
|