До
платників, які порушують податкове законодавство, встановлені терміни
розрахунків з бюджетом, приховують доходи і занижують суми платежів у бюджет і
цільові фонди, не подають своєчасно податкові декларації, податкові органи
можуть застосовувати досить жорсткі фінансові санкції:
1) платник податків, що не подає податкову
декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її
затримку. Крім того, додатково, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти
відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць
затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми
нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;
2) якщо дані документальних перевірок
результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення
суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, такий
платник податків зобов'язаний сплатити штраф розмірі десяти відсотків від суми
недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових
періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу),
починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи
податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків
податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти
відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових
періодів, що минули;
3) якщо контролюючий орган виявляє арифметичні
або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації,
які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання платник
податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми
донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від
кількості податкових періодів, що минули;
4) у разі коли платника податків (посадову
особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати
податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти
оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих
розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених вище, сплачує
штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,
незалежно від кількості податкових періодів, що минули;
Заниженням податкового зобов'язання у великих
розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється Кримінальним кодексом
України і становить більше 3000 податкових соціальних пільг;
5) у разі коли платник податків не сплачує
узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених
законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного
строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти
відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім
днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у
розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі
п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім вищевказаних штрафів після закінчення
встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму
податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних
облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого
податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того,
яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у
його сплаті;
6) у разі коли платник податків, активи якого
перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди
податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з законом,
платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження,
визначеної за звичайними цінами;
7) у разі коли платник податків здійснює
продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без
попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо
відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою
передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків
сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку,
збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника
податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або
конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону;
8) платник податків, який до початку його
перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового
зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати
уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та шраф у розмірі п'яти
відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або
відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що
подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі
п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми
податкового зобов'язання з цього податку. При самостійному донарахуванні суми
податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію
за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;
б) судом встановлено скоєння злочину
посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків
щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
|