Гіринг і вартість капіталу

Раніше тут розглядався б метод розрахунку вартості індивідуальних джерел капіталу, таких як новий акціонерний капітал і позичка. Ключове припущення, що стоїть за цими розрахунками, полягає в тому, що співвідношення «борг — власний капітал» як перед, так і після залучення коштів, є помірковано оптимальним. Під терміном «помірковано оптимальний» мається на увазі, що зміна у співвідношенні «борг — власний капітал» не призведе сама по собі до значної зміни показника середньозваженої вартості капіталу. Якщо зміна співвідношення «борг — власний капітал» впливає на середньозважену вартість капіталу, вартість кожного з джерел коштів не може розраховуватись незалежно. Наприклад, збільшення заборгованості може призвести до зростання вартості існуючого власного капіталу. Дослідження стосовно впливу гірингу на вартість власного капіталу показує, що на широкому проміжку значень гірингу питома вага боргу має відносно невеликий вплив на вартість капіталу.

Як показано на рис. 1, графік лінії вартості капіталу має форму блюдця стосовно гірингу. До тих пір, поки існуюче значення показника гірингу підприємства перебуває у межах пласкої частини «блюдця», так само, як і новий коефіцієнт гірингу, наведені вище розрахунки є дійсними. Але якщо коефіцієнт гірингу до або після залучення коштів перебуває поза межами пласкої частини «блюдця», зміна гірингу може суттєво вплинути на середньозважену вартість коштів. Цей факт необхідно враховувати при роз­рахунку середньозваженої вартості капіталу після залучення нових коштів. Вплив гірингу на вартість капіталу можна проде­монструвати на наведеному нижче прикладі.

Рис. 1. Вплив гірингу на вартість капіталу

Припустимо, що співвідношення «борг — власний капітал» незначним чином впливає на середню вартість капіталу, якщо борг становить від 30 до 60 % від загальних обсягів фінансування. Розрахунок середньої вартості капіталу для різних рівнів показника гірингу мав би такий вигляд:

Діапазон від 30 до 60 % називається оптимальним діапазоном гірингу. Фінансовий менеджер може вільно діяти у межах цього діапазону, не зачіпаючи суттєво вартість капіталу. Проблема полягає не в тому, щоб визначити співвідношення власного і залученого капіталу, а в тому, щоб уникнути неоптимальних співвідношень на кінцях діапазону значень показника гірингу. Емпі­рична підтримка цього твердження наведена у табл. 3.4, де пока­зано значення балансового показника гірингу для ряду англій­ських компаній у різних галузях промисловості. Варто зазначити, що кожна галузь не орієнтується на якийсь специфічний коефіцієнт гірингу. Значення цього коефіцієнта розсіяні на широкому проміжку у кожній з галузей промисловості, хоча спостерігається ледь помітна тенденція концентрації навколо середньої величини. На основі цих даних можна дійти висновку, що на широкому діапазоні значень гірингу значення співвідношення боргу у структурі капіталу компа­нії справляє незначний ефект на вартість капіталу компанії.

Приклад, що наводиться нижче, ілюструє більшість з положень, що згадувалися при оцінці вартості капіталу.

Акціонерне товариство станом на 31 грудня має акціонерний капітал у розмірі 2 млн звичайних акцій, кожна з яких при номінальній вартості 25 коп. має поточну ринкову вартість 95 коп. ex div. Акціонерне товариство виплачує дивіденди раз на рік. За останні 10 років дивіденди стабільно зросли від 6 до 14 коп. Акціонерне товариство також випустило облігацій на 400 000 грн. з виплатою 10 % річних, що погашаються через 2 роки. Їх ринкова вартість становить 90 коп. ex interest. Податкові знижки на відсоткові пла­тежі дорівнюватимуть наступного року 50 %.