За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерцій­них завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є роз­робка внутрішньофірмового документа - бізнес-плану.

Бізнес-план має:                 

-         давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підпри­ємство, яке місце воно займатиме на ринку;

-         містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємс­тва детально описувати схему його функціонування;

-         розкривати принципи та методи керівництва підприємством;   

-         обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її

виконання;

-         показати перспективи  розвитку підприємства  інвесторам та

кредиторам.

При складанні бізнес-плану керуються такими стимулюючими мотивами:

1) подати інформацію про підприємство та про наміри власників;

2) викласти стратегію і тактику підприємства та показати, як взаємодіють різноманітні підрозділи підприємства, будучи одним цілим;

3) висвітлити фінансові цілі та розробити детальні кошториси, з допомогою яких можна проконтролювати фактичні витрати та доходи;

4) переконати третю сторону надати необхідні кошти або сприя­ти підприємству в іншій формі.

Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:

- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;

-         підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залу­чення інвестицій та банківських кредитів;

-         складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;

-         залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;

-         обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.

За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану. У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим.

Фінансовий план — це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів так і для управління поточною та стратегічною фінан­совою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

-         прогноз обсягів реалізації;

-         баланс грошових надходжень та витрат;

-         таблицю доходів та витрат;

-         прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

-         розрахунок точки беззбитковості.

Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його у будь-якій довільній формі, що її вони вважають для себе найбільш прийнятною.

Поточне фінансове планування є складовою частиною перспек­тивного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в роз­робці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показни­ків, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові по­казники.

3. Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат.

Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах зна­чно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ре­сурсів.

Розбивка річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошо­вих потоків, визначити потребу в залученні коштів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показ­ників дохідної, а потім витратної його частин.

Підприємства, які не складають бізнес-плану, виручку від реалі­зації визначають методом прямого рахунку, виходячи із запланова­ного обсягу асортименту виробів, або з допомогою укрупненого ме­тоду. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку від реалізації відображають у «Прогнозі обсягів реалізації».

У процесі складання плану доходів та витрат необхідно переві­рити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань із джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі плану доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі плану доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реаліза­ції продукції та послуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору).

Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуван­ням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану про­дукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У друго­му розділі з'являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою.

Після визначення всіх статей плану доходів та витрат та під­ведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділу порівню­ють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат. Саль­до всіх надходжень і всіх витрат характеризують фінансовий ре­зультат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та над­ходження коштів.

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув’язка кожного виду витрат з джерелом фінансування.

Поточний фінансовий план можна розробляти на підставі річного плану руху грошових коштів за видами діяльності з розбивкою по кварталах.

За допомогою такої форми плану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошових коштів і обґрунтованість їхнього витрачання за видами діяльності.