Податки є важливою ланкою фінансових відносин
у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою
держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в
основному в грошовій формі. Податки - це обов'язкові платежі, що
їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування
централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних
витрат.
Обов'язкові
платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних
фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси,
цільові відрахування.
Суспільне
призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У
спеціальній літературі автори називають різні функції податків. Найбільш
поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції - фіскальну та
регулюючу.
Фіскальна
функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та
формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання
функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового
національного продукту. Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики
податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе
значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження
держави.
З
підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків. Ця
функція реалізується через вплив податків на різні напрямки, показники
діяльності суб'єктів господарювання (рис. 5.1). Використання податків у цій
функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення
таких питань:
1.
Установлення об'єкта оподаткування та методики його визначення. Згідно з чинним
законодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума
виплаченої заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та
ін.
2. Визначення
джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (за стягнення
податку на прибуток); собівартість (відрахування в цільові державні фонди,
сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції
(сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).
3.
Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку. Розмір ставок
податків є дуже складною проблемою оподаткування, що істотно впливає на
здійснення фіскальної і регулюючої функцій податків. Податкові ставки можуть
бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в
грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсотках до об'єкта
оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не
залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі
збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням
об'єкта оподаткування).
4.
Установлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і
залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для
уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарську діяльність
важливе значення має запобігання тимчасовій іммобілізації оборотного капіталу
підприємства для сплати податків.
5.
Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на здійснення регулюючої
функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися
для окремих об'єктів оподаткування.
6.
Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб'єктами
господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання або
несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової
адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових
платежів державі; приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження
суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових
санкцій та джерела їх сплати.
У
процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі
показники фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість
продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації,
виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів,
платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг
залучення кредитів.
|