Що таке застава?

Згідно із ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником (заставодавець) зобов'язання, забезпеченого заставою, отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законодавством (право застави).

Розрізняють два окремих види застави — іпотека і заклад. Іпотека — це застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, яке передається у володіння заставодержателю або за його наказом — у воло­діння третьої особи.

Застава самостійно не існує. Заставою можуть бути забезпечені зобов'язання, котрі витікають з інших договорів (позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажів і т.д.). Застава оформляється або договором застави, який виступає на додаток до основного договору, або основним договором, в який включено умову про заставу. Договір застави вимагає письмової форми. Застава рухомого майна вимагає нотаріального посвідчення у випадках, встановлених законодавством або за домовленістю сторін. Така застава може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя з внесенням запису в Державний реєстр обтяженого майна.

Яке майно може виступати предметом застави?

Предметом застави може бути будь-яке майно (в тому числі, речі, цінні папери, майнові права), які можуть бути відчужені заставодавцем і на які може бути звернене стягнення. Це означає, що не можна передавати у заставу майно, яке не належить заставодавцю на праві власності (орендовані основні засоби, майно, отримане за договором зберігання і т.д.) Предметом застави може бути майно, яке заставодавець придбає після виникнення застави (майбутній урожай). За згодою заставодержателя предмет застави може бути замінений.