Що таке кредитоспроможність?

Кредитоспроможність — це такий фінансовий стан підприємства, який дає змогу отримати кредит і своєчасно його повернути.

У світовій банківській практиці під час вирішення питання про надання кредиту оцінка кредитоспроможності здійснюється за такими найважливішими напрямами (CAMPARI):

C — характер клієнта, особисті якості;

А — здатність до повернення позики;

M — маржа (дохідність);

P — мета, на яку будуть витрачені гроші;

А — розмір позики;

R — умови погашення позики;

І — страхування ризику непогашення позики.

Прийняття рішення про кредитування є результатом сприятливої чи несприятливої оцінки кредитоспроможності клієнта. Думка кредитора про ступінь кредитоспроможності позичальника формується під впливом трьох самостійних аналітичних блоків:

•    загальне уявлення про клієнта;

•    аналіз фінансового стану клієнта;

•    аналіз ефективності використання кредитного капіталу.

Як оцінюється кредитоспроможність позичальника?

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішнім положенням щодо проведення активних операцій та методикою проведення оцінювання фінансового стану позичальника з урахуванням вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Оцінку фінансового стану позичальника з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості банк здійснює у кожному випадку укладання договору при здійсненні кредитної операції, а надалі — не рідше одного разу на три місяці, а для банків — не рідше одного разу на місяць.

При оцінці фінансового стану позичальника — юридичної особи, банк обов'язково враховує такі основні показники його діяльності:

- платоспроможність ( коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

- фінансову стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення власних і залучених коштів);

- обсяг реалізації;

- рух грошових коштів на рахунках в банку;

- наявність простроченої заборгованості;

- склад і динаміку дебіторської і кредиторської заборгованості (бажано за три останні роки);

- собівартість продукції (у динаміці);

- прибутки та збитки (у динаміці);

- рентабельність (у динаміці);

- кредитну історію (погашення кредиторської заборгованості у минулому, наявність діючих кредитів).