Що розуміють під класифікацією податків?

Класифікація податків — це групування податків відповідно до їх особливостей встановлення, нарахування та сплати. В основу класифікації податків можуть бути вкладені найрізноманітніші ознаки (критерії).

Прямі податки — це податки, які встановлюються безпосередньо до об'єкта оподаткування, доходу чи майна, за певними ставками. Прикладом прямих податків можуть бути податок на прибуток, податок з власників транспортних засобів, податок на доходи фізичних осіб, комунальний податок, податок на землю та ін.

Непрямі податки — це ціноутворюючі податки, оскільки вони включаються до ціни товарів, сплачуються кінцевими споживачами в цінах придбаної продукції, а до бюджету перераховуються продавцями товарів і послуг. До непрямих податків належить акцизний збір, митні збори, податок на додану вартість.

Податки на дохід — це податки на доходи юридичних і фізичних осіб за відповідними ставками. До них можна віднести податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб.

Податки на споживання — це податки, які сплачуються кінцевими споживачами в цінах придбаної продукції. Прикладом податків на споживання є акцизний збір, митні збори, податок на додану вартість.

Податки на майно — це податки, об'єктом оподаткування для яких є певне майно юридичних чи фізичних осіб. До майнових податків відноситься податок на нерухомість (на даний час не стягується), податок з власників транспортних засобів.

Платежі за ресурси — це податки, об'єктом оподаткування для яких є певні види природних ресурсів. До ресурсних платежів належать плата (податок) за землю, збір за спеціальне використання природних ресурсів (лісовий податок, плата за воду, плата за корисні копалини), збір за забруднення навколишнього природного середовища та ін.

Загальнодержавні податки — це податки і збори, які встановлюються Верховною Радою України і обов'язкові для справляння на всій території країни.

Місцеві податки — це податки і збори, механізм справляння та порядок сплати яких встановлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених законами України. Місцеві податки і збори зарахо­вуються до місцевих бюджетів.

Загальні податки — це податки, які встановлюються державою для фінансування загальнодержавних потреб і не мають цільового спрямування (податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір, податок з доходів фізичних осіб).

Цільові (спеціальні) податки — це податки, які справляються за цільовим призначенням. Наприклад, податок з власників транспортних засобів спрямовується на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування і сільських доріг, на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності. Податок на землю спрямовується на фінансування заходів з раціонального використання й охорони землі, підвищення родючості ґрунтів, відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, пов'язаних з веденням господарства на землях гіршої якості, розви­тку інфраструктури населених пунктів.