Одним із інструментів фінансового
оздоровлення підприємств є реструктуризація. Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",
іншими нормативно-правовими документами передбачено використання
реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства,
який рекомендується включати до плану санації.
Реструктуризація підприємства -
це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових,
технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форми
власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому
оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної
продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
Керуючись даним визначенням, можна "розмежувати" поняття
"реструктуризація підприємства" та "реорганізація". Поняття
"реструктуризація" є ширшим, оскільки включає (поряд з іншими) і
заходи, спрямовані на реорганізацію підприємства. Основний зміст реорганізації
полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду даної юридичної
особи та в зміні організаційно-правової форми організації бізнесу.
У літературних джерелах, присвячених
дослідженню реструктуризації підприємств, залежно від характеру заходів, які
застосовуються, виділяють такі форми реструктуризації:
1. Реструктуризація виробництва.
2. Реструктуризація активів.
3. Фінансова реструктуризація.
4. Корпоративна реструктуризація
(реорганізація).
Реструктуризація виробництва передбачає
зміни в організаційній та виробничо-господарській сфері підприємства з метою
підвищення його конкурентоспроможності. У рамках цього виду реструктуризації
можуть здійснюватися такі заходи:
-
зміна керівництва підприємства;
-
запровадження нових, прогресивних форм та методів управління;
-
диверсифікація асортименту продукції;
-
поліпшення якості продукції;
-
підвищення ефективності маркетингу;
-
зменшення витрат на виробництво;
-
скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.
Реструктуризація активів включає заходи,
результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу. До
основних заходів щодо реструктуризації активів слід віднести такі:
-
продаж частини основних фондів;
-
продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;
-
продаж окремих підрозділів підприємства;
-
зворотний лізинг;
-
реалізація окремих видів фінансових вкладень;
-
рефінансування дебіторської заборгованості.
Фінансова реструктуризація пов'язана зі
зміною структури та розмірів власного й позичкового капіталу, а також зі
змінами в інвестиційній діяльності підприємства. До основних заходів у рамках
фінансової реструктуризації можна віднести такі:
-
реструктуризація кредиторської заборгованості;
-
одержання додаткових кредитів;
-
збільшення статутного фонду;
-
заморожування інвестиційних вкладень.
Зазначимо, що фінансова реструктуризація
має обов'язково супроводжуватися реструктуризацією виробництва, в іншому разі
заходи з поліпшення ситуації з фінансуванням можуть лише відстрочити ліквідацію
підприємства.
Найбільш складним видом реструктуризації
є корпоративна реструктуризація. Корпоративна реструктуризація пов'язана з
реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника
статутного фонду, створення нових юридичних осіб та (або)
організаційно-правової форми організації бізнесу. До заходів, які вживаються в
рамках корпоративної реструктуризації, можна віднести такі:
-
часткова або повна приватизація;
-
поділ великих підприємств на частини;
-
виокремлення із великих підприємств окремих підрозділів;
-
виокремлення об'єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів;
-
приєднання до інших, більш потужних підприємств чи злиття з ними.
За формальними ознаками розрізняють такі
три види реорганізації:
1. Реорганізація, спрямована на
укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання).
2. Реорганізація, спрямована на
подрібнення підприємства (поділ, виокремлення).
3. Реорганізація без зміни розмірів
підприємства (перетворення).
У разі реорганізації підприємства слід
ураховувати низку законодавчих передумов та вимог, а саме:
-
порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб'єктів
господарювання;
-
вимоги антимонопольного законодавства;
-
вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, його власників,
персоналу тощо;
-
порядок емісії акцій (у разі реорганізації AT);
-
можливі екологічні, демографічні та інші наслідки.
Реорганізація підприємств, які мають
кредиторську заборгованість, повинна здійснюватися з дотриманням вимог щодо
переведення боргу, зокрема:
а) переведення боржником свого боргу на
іншу особу допускається лише за згодою кредитора;
б) новий боржник є правомочним висувати
проти вимог кредитора всі заперечення, що випливають з відносин між кредитором
і первісним боржником;
в) порука і встановлена третьою особою
застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не
дав згоди відповідати за нового боржника;
г) уступка вимоги і переведення боргу
ґрунтуються на угоді, укладеній у простій письмовій формі.
Перед здійсненням санаційної
реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського
стану підприємства, що перебуває в кризі, з урахуванням усіх головних
характеристик діяльності даної юридичної особи. На основі результатів аналізу
робиться висновок про санаційну спроможність підприємства та про доцільність
його реорганізації. Ефективність реструктуризації забезпечується тими заходами,
які покладені в основу плану реструктуризації. В плані слід відобразити
переваги вибраних організаційних форм та методів реструктуризації. У разі реорганізації
слід показати, які переваги одержить підприємство в результаті зміни
організаційно-правової форми, відокремлення окремих структурних підрозділів чи
приєднання інших підприємств.
|