Прибуток є важливим показником ефективності
виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих
і децентралізованих фінансових ресурсів. Отриманий підприємством прибуток може
бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він
спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних
видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний
бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих
підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Отже,
отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку
можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального
прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У
результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція
розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для
забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових
питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого
залежить розвиток економіки в цілому. Пропорції розподілу прибутку між державою
(бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох, чинників. Істотне
значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів
господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за
рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у
порядку надання податкових пільг.
Другий
етап - це розподіл і
використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після
здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок
прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.
Прибуток,
що залишався в розпорядженні підприємства, не дорівнював чистому прибутку. Чинні
нормативні акти визначали, що за рахунок прибутку підприємства повинні були
сплачувати штрафи в таких випадках:
- за порушення господарських договорів із суб'єктами
господарювання;
- за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію
необхідних розрахунків;
- за затримку перерахування коштів до бюджету і державних
цільових фондів;
- за приховування прибутку від оподаткування, заниження
інших податків;
- за недотримання встановлених лімітів забору води або
використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання
води з державних водогосподарських систем);
- за прострочені банківські позички;
- за невиконання квоти зі створення робочих місць для
інвалідів;
- за інші порушення.
З
урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання
у різних сферах економіки стягувалися за рахунок прибутку й інші штрафи.
Особливо це стосувалося комерційних банків, страхових компаній. Отже, чистий
прибуток - це частина прибутку, що залишався в підприємства після
сплати податків та можливих штрафів (унаслідок застосування фінансових
санкцій).
|