Стійкий фінансовий стан підприємства
формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку
фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть
найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників,
що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
Показники
оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто
пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь
на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому
відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або
встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства
- акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної
доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб
кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.
Ясна
річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство.
Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його
взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими
юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства
залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що
завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними
задовольнити той самий економічний інтерес.
Відтак
необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства,
оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна
перспектива.
Ми
пропонуємо класифікацію і порядок розрахунку комплексу основних оцінних
показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну
кількість та види таких показників.
Залежно
від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний
саме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансового
стану підприємства.
Слід
підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у
взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан
підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з
урахуванням впливу різних факторів на відповідні показники. Наведемо коротку
характеристику основних показників, які використовуються в процесі оцінювання
фінансово-господарської діяльності підприємства.
А.
Показники оцінки майнового стану
1. Сума
господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає
загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства.
Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу
підприємства.
2.
Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами
під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і
транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція.
3.
Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених
основних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі для
характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий
коефіцієнт придатності.
4.
Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець
звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.
5.
Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з
котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини
зносу та з інших причин.
Б.
Оцінка ліквідності та платоспроможності
1.
Величина власного капіталу (функціонуючий капітал). Характеризує ту частину
власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів
підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цей
розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури
джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для підприємств.
Зростання цього показника в динаміці - позитивна тенденція. Основним і
постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна
ототожнювати поняття "оборотні кошти" та "власні оборотні
кошти". Перший показник характеризує активи підприємства ( II та III
розділи активу балансу). Другий - джерела коштів, тобто частину власного капіталу
підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.
2.
Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці - позитивна
тенденція.
3.
Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів і
поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник
має бути більшим за одиницю. Зростання його - позитивна тенденція. Орієнтовне
значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від
щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.
4.
Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, але
обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш
ліквідну їх частину - виробничі запаси).
Кошти,
які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути
суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є
ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від
облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче)
значення цього показника - 1. Однак ця оцінка також досить умовна.
5.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким
критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових
зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа
цього показника - 0,2.
6. Частина власних оборотних коштів у покритті запасів.
Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике
значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника -
50%
7.
Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величини
стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього
показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства
вважають недостатньо стійким.
В.
Показники оцінки фінансової стійкості
Одна з
найважливіших характеристик фінансового стану підприємства -- забезпечення
стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною
фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та
інвесторів.
1.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого
підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий
цей коефіцієнт, то більш фінансове стійким і незалежним від кредиторів є
підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації
залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).
2.
Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли
його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю
фінансують своє підприємство.
3.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного
капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку
вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.
4.
Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та
інших позаоборотних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка
частина належить їм, а не власникам підприємства.
5.
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру
капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що
підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
6.
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього
показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від
кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.
|