Мито є непрямим податком, що стягується з товарів,
транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон
країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів
чи транспортних засобів. Цей податок виконує фіскальну та регулюючу функції.
Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту та
експорту, захист національного виробника, заохочення або обмеження експорту.
На
практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне,
антидемпінгове, компенсаційне.
Ввізне
мито нараховується на товари та інші предмети за ввезення таких на митну
територію. Воно є диференційованим:
- щодо товарів, які походять з держав, що входять разом з Україною до митних
союзів або утворюють спеціальні митні зони;
- щодо товарів, котрі походять з країн або економічних союзів, які
користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.
Ввізне
мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної
території.
Сезонне
мито застосовується на окремі товари на строк не більший за чотири місяці від
моменту його встановлення. Сезонне мито може бути ввізним і вивізним.
Спеціальне
мито застосовується:
- як спосіб захисту українських виробів у цілому;
- як спосіб захисту національного товаровиробника, коли товари ввозяться на
митну територію України в обсягах або за умов, що можуть завдавати шкоди
національному товаровиробнику;
- як
запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують
національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав,
митних союзів.
Антидемпінгове
мито застосовується у разі:
ввезення на митну територію товарів, і є
об'єктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
вивезення за межі митної території товарів за
ціною, істотно нижчою від цін інших експортерів подібних або конкуруючих
товарів.
Компенсаційне
мито застосовується у разі:
- ввезення на митну територію товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту,
що завдає шкоди національному товаровиробнику;
- вивезення за межі митної території товарів для виробництва переробки,
продажу або споживання котрих надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає
шкоди державі.
Міжнародна
практика (а також і досвід України) свідчать, що найбільш поширеними є мито на
імпорт.
Платниками
мита є фізичні та юридичні
особи. Сплата податку здійснюється за перетинання митного кордону. У кінцевому
підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються.
Суб'єкти підприємництва, які імпортують товари для наступної реалізації, під
час перетину митного кордону сплачують мито за рахунок своїх оборотних коштів,
що, зрозуміло, впливає на їхній фінансовий стан. На період від сплати ввізного
мита до реалізації споживачам товарів, що імпортуються, відбувається
відволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів. На фінансову
діяльність імпортерів - суб'єктів господарювання будуть справляти вплив:
визначення об'єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги,
терміни сплати ввізного мита до бюджету.
Об'єктом
оподаткування є митна вартість
товару що переміщується через митний кордон. Для визначення митної вартості
товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яку визначено укладеним
контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом
Національного банку на день подання митної декларації.
Користуються
двома видами ставок для обчислення суми мита:
- у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон;
- у грошовому розмірі на одиницю товару.
На
підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. Для більшості
видів підакцизних товарів ставку ввізного мита встановлено в ЄВРО з одиниці
товарів, що імпортуються. Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню,
значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.
Контроль
за стягненням мита здійснюють митні органи. За виконання ними своїх обов'язків
і надання платникам відповідних послуг стягуються митні збори. Вони теж можуть
бути встановлені у відсотках від митної вартості товарів, однак їх не слід
ототожнювати з митним податком.
|