Лізинг — підприємницька діяльність, спрямована на
інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні
лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу
майна. Таке майно є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за
дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за
умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Лізинг – це оренда машин і обладнання, видача обладнання
напрокат. Лізинг дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим
підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових
компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в користування широкий перелік
основних засобів.
Об'єкти лізингових відносин.
Визначення об'єкта лізингу є суттєвою умовою, без якої
угода вважається недійсною.
Згідно з діючим
законодавством об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке
може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому
числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування,
транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації
тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про
передачу його в лізинг.
З урахуванням цього можна виділити наступні групи
об'єктів (предметів) лізингу:
а) Рухоме майно:
обладнання
промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії,
енергетичне обладнання, складське обладнання і майно);
транспортне
обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх
експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні,
залізничні вагони, контейнери та т.д.);
будівельна
техніка;
засоби
телевізійного та дистанційного зв'язку;
оргтехніка, конторське
обладнання;
ліцензії, ноу-хау,
комп'ютерні програми і т.д.;
б) Нерухоме майно:
будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного
або комунально-побутового призначення;
споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та
транспортні споруди).
Суб'єкти лізингових відносин
Лізингодавцем може бути будь-який суб'єкт підприємницької
діяльності, котрий здійснює лізингову діяльність, тобто передає в користування
майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути:
· банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні
установи, в яких передбачений цей вид діяльності;
· лізингові компанії: фінансові, що спеціалізуються
тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні, що надають не
тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов'язані з реалізацією лізингових
операцій (технічне обслуговування, навчання, консультації і т.д.).
· брокерські лізингові фірми;
· будь-яка виробнича або торгівельна фірма (товариство),
для якої лізингова діяльність передбачена в установчих документах і яка має
достатню кількість фінансових засобів;
· страхові та пенсійні фонди.
Іншим учасником лізингової угоди є будь-який суб'єкт
підприємницької діяльності, котрий одержує у використання майно за договором
лізингу, - лізингоотримувач. Це може бути юридична особа в будь-якій
організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або
громадянин.
Відносини між суб'єктами лізингу регулюються Законом
України "Про лізинг”, іншими нормативно - правовими актами України та
укладеними відповідно до них договорами лізингу, крім відносин, урегульованих
нормативно - правовими актами про оренду та приватизацію державного майна.
Угода лізингу укладається на наступних умовах:
термін лізингу дорівнює терміну служби основних засобів;
сума платежу об’єднує в собі вартість основних фондiв,
проценти за кредит, комісійні платежi;
ризик, пов’язаний із псуванням та загибеллю, приймає на
себе лiзингоотримувач;
основні фонди є власністю лізингової фірми (орендодавця).
Розрізняють два види лізингу:
фінансовий;
операційний.
Фінансовим називається лізинг, коли вартість майна
повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (що передбачає
спів падіння терміну повної амортизації майна і терміну договору).
Фінансовий лізинг являє собою лізинг майна з повною
сплатою його вартості і характеризується тим, що термін, на який передається
майно в тимчасове користування, наближається по тривалості до терміну
експлуатації та амортизації всієї або більшої частини майна.
Фінансовий лізинг -- це угода, яка передбачає протягом
своєї дії виплату лізингових платежів, котрі покривають повну вартість
амортизації обладнання або більшу його частину, додаткові витрати і прибуток
орендодавця.
Операційний лізинг характеризується більш коротким, ніж
життєвий цикл виробу, терміном контракту, що передбачає неповну амортизацію
обладнання за час оренди, після чого воно повертається лізингодавцю і може бути
знову здано в оренду. Комерційними банками і лізинговими компаніями
застосовується, як правило, фінансовий лізинг. Це найбільш типова і
розповсюджена форма лізингу, що характеризується середньо- і довгостроковим
характером контрактів, амортизацією повної або більшої частини вартості
обладнання. Операційний лізинг, у свою чергу, охоплює рейтинг і хайринг.
Рейтинг - короткострокова оренда від одного дня до одного
року без права наступного придбаня орендарем майна.
Хайринг - середньострокова оренда, яка передбачає здачу в
найм товарів, обладнання і машин на термін від одного до трьох років.
Існують такі форми лізингу:
· Зворотній лізинг - це договір лізингу, який передбачає
набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;
· Пайовий лізинг - це здійснення лізингу за участю
суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення
одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу,
інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може
становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;
· Міжнародний лізинг - це договір лізингу що здійснюється
суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі
якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Після завершення терміну дії контракту орендар може:
повернути об’єкт лiзингу орендодавцю;
укласти новий контракт на оренду;
викупити об’єкт лiзингу за залишковою вартістю.
Про свій вибір орендатор повідомляє лізинговій компанії
завчасно, наприклад, за півроку до закінчення терміну погашення. Фактично
фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі, відрізняючись
від звичайної угоди купівлі-продажу моментом переходу права власності на об’єкт
угоди до споживача.
|