Для оцінки ефективності використання основних фондів використовують ряд показників, які можна поділити на дві групи: загальні і часткові (індивідуальні).

Загальні показники залежать від багатьох інших факторів і виражають кінцевий результат використання основних фондів. Одним з основних загальних показників є фондовіддача (вимірюється у гривнях).

Фондовіддача розраховується за прибутком і за випуском продукції. Фондовіддача за прибутком показує, скільки прибутку приносить одна гривня витрат, інвестована у основні фонди, і розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості основних фондів.

Фондовіддача за продукцією показує вартість продукції, яка виробляється однією гривнею вартості основних фондів, тобто характеризує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, і визначається відношенням вартості випущеної продукції до середньорічної вартості основних фондів.

Оберненим до фондовіддачі є показник фондомісткості, який визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої продукції.

Фондомісткість показує вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення.

Фондоозброєність — характеризує озброєність одного працівника основними виробничими фондами, визначається шляхом ділення середньорічної вартості основних фондів на середньооблікову чисельність персоналу.

Часткові показники характеризують рівень використання основних фондів залежно від окремих факторів. До них належать показники екстенсивного та інтенсивного використання.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування характеризує рівень його завантаження у часі і визначається як відношення часу фактичної роботи устаткування за рік до часу його можливої експлуатації:

Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування — визначається відношенням фактичної продуктивності устаткування, що використовується на підприємстві, до його нормативної продуктивності.

Коефіцієнт інтегрального використання відображає рівень використання устаткування як у часі, так і щодо продуктивності, визначається як добуток коефіцієнтів інтенсивного та екстенсивного завантаження.

Коефіцієнт змінності роботи устаткування розраховується як відношення загальної суми верстатозмін, відпрацьованих за добу всім устаткуванням, до загальної кількості устаткування.

Коефіцієнт змінності показує, скільки змін фактично працює устаткування. За допомогою коефіцієнта змінності можна визначити завантаження устаткування підприємства або цеху.

Для оцінки процесу відтворення основних фондів використовується окрема система взаємопов'язаних показників. Найважливішими серед них є коефіцієнти оновлення і вибуття основних фондів.

Коефіцієнт вибуття визначається як відношення вартості виведених основних фондів до вартості основних фондів на початок року.

Коефіцієнт оновлення показує ступінь оновлення основних фондів і визначається як відношення вартості введених основних фондів до вартості основних фондів на кінець року.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, яку списано на витрати виробництва у попередніх періодах.

Коефіцієнт придатності основних фондів характеризує якісний стан основних фондів.

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації у процесі господарської діяльності.

Показники ефективного використання основних фондів розраховуються у динаміці за кілька звітних періодів і порівнюються. На основі отриманих результатів керівництво підприємства повинно прийн­яти рішення щодо поліпшення стану основних фондів та рівня ефективності їх використання.