Яка історія виникнення податку на додану вартість?

Система ПДВ вперше була запропонована в Німеччині у 1919 р. Вільгельмом фон Сименсом. Тоді цей податок мав назву «облагороджений податок з обігу» або «облагороджений обіговий податок». Теоретичне обґрунтування ПДВ було висунуте також деякими французькими професорами. Сучасна схема цього податку була розроблена і описана в 1954 р, французьким економістом М. Лоре.

Слід зазначити, що процес поширення цього податку був досить тривалим. Піонером у зміні структури податків на споживання стала 1954 р. Франція, яка замінила податок з обороту на ПДВ. Але на початку 1967 р, 15 країн OECP ще стягували різні види податку з продажу, а 8 — багатофазний податок з обороту.

В Україні ПДВ був запроваджений Декретом Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість» від 26 грудня 1992 р. № 14-92. До Декрету вносилися численні зміни та доповнення і на сьогодні ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість від 03.04.97 р. № 168/97-ВР».

Що входить у зміст показника «додана вартість»?

Для кращого розуміння сутності цього податку слід визначити зміст показника додана вартість. Вартість продукції складається з вартості проміжної продукції та доданої вартості. Перша частина являє собою вартість, створену на попередньому етапі. Вона не є результатом діяльності підприємства і включає вартість товарів і послуг, які спожиті в певному періоді з метою виробництва іншої продукції і послуг. Відповідно до методології, яка діє в Україні, показник доданої вартості включає валовий прибуток, заробітну плату з нарахуваннями та інші витрати на виробництво, не пов'язані з розрахунками за матеріальні та енергетичні ресурси, послуги. При обчисленні доданої вартості можна від повної вартості (виручки від реалізації) віднімати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру (цей метод застосовується в Україні) або складати елементи доданої вартості.