Які функції виконують податки?

В теорії оподаткування єдиного переліку функцій, які виконують податки не існує. У вітчизняній та зарубіжній літературі розрізняють велику кількість функцій (фіскальна, регулююча, розподільча, стимулююча, контрольна, мобілізаційна соціальна, економічна, стабілізаційна, інтегрувальна та ін.). Але теорія оподаткування виділяє дві основні функції які властиві податкам — фіскальна та регулююча.

Яким чином реалізовується регулююча функція податків?

Регулююча функція реалізується шляхом впливу податків на економічний та соціальний розвиток окремих галузей економіки, регіонів, підприємств. Вона пов'язана з вирішенням таких питань: визначення об'єкта оподаткування і методики його розрахунку, визначення джерел сплати податків, встановлення розміру ставок податків та методики їх розрахунку, встановлення термінів сплати податків, надання податкових пільг, застосування штрафним санкцій за порушення подат­кового законодавства суб'єктами господарювання.

В чому полягає сутність фіскальної функції податків?

Податкам як відносно самостійній підсистемі складнішої системи державних фінансів властива перш за все їх перша функція — «формування бюджетного фонду держави», тобто фіскальна, в якій повністю і виявляється суспільне призначення цієї категорії — забезпечення держави необхідними їй для виконання своїх функцій фінансовими ресурсами.

Свою назву фіскальна функція одержала в Стародавньому Римі, де на ринках спеціальні збирачі ходили з великими корзинами, які називалися «fiscus», куди відкладали частину товарів, що продавалися торговцями. Це був свого роду збір за право торгівлі. Зібрані товари переходили у власність монарха (держави).

Практично до початку 1930-х років фіскальна функція була єдиною функцією характерною податкам. Виходячи з теорії Дж. Кейнса «про вбудовані стабілізатори» (бюджеті і податках), останні перетворюються в універсальні фінансові інструменти економічного регулювання. Частіше зустрічаються випадки, коли введення податків диктується не суто фіскальними інтересами держави, а досягнення визначених цілей в стимулюванні економічного росту. Так, наприклад, в США та ЄЕС вводяться так звані «зелені» податки, які в деякій степені працюють і на бюджет і на охорону навколишнього середовища (викиди шкідливих речовин, виробництво пестицидів та ін.). все сказане вище дає можливість стверджувати, що на визначеному етапі свого розвитку економічний зміст податків проявляється і в функції регулювання.

Чи доцільно виділяти в окрему функцію податків розподільчу функцію?

Відомо, що функції будь-якої економічної категорії виражають її суспільне призначення, властиве саме даній категорії. Державні фінанси — не розподільна, а перерозподільна категорія, тобто на їх основі перерозподіляється на макрорівні те, що вже було розподілено на мікрорівні: на відновлення спожитих засобів виробництва (с), виплату заробітної платні і соціальні платежі (v) і додатковий продукт (m). Таким чином, розподіл сукупного продукту на с+ v + m в умовах ринку формується під впливом ринкових відносин, попиту і пропозиції на засоби виробництва, підприємницьких інтересів і інтересів найманих робітників. Держава втручається в цей процес опосередковано, встановлюючи «правила гри» (цивільне і трудове законодавство), регламе­нтуючи порядок нарахування амортизації, формування витрат, які відносяться на собівартість продукції, встановлюючи мінімальні ставки заробітної платні, ставки соціальних і податкових платежів і т.д. Держава тільки певною мірою регулює цей процес. Реальний же перерозподіл відбувається за допомогою фінансів і податків, і перш за все на макрорівні. Тому спроба наділити розподільною функцією податки як економічну категорію навряд чи виправдана.

Які існують елементи податку?

Для розуміння суті кожного окремого податку необхідно виділити його елементи. До найважливіших елементів податку відносяться: суб'єкт податку, об'єкт податку, база оподаткування, джерело сплати податку, одиниця оподаткування, податкова квота, ставка податку, податковий період, податкова пільга.