Нині
найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство
виступає тільки в ролі позичальника.
Банківський
кредит класифікують за такими ознаками:
1. Цільова направленість.
2. Термін кредиту.
3. Вид відсоткової ставки.
4. Валюта кредиту.
5. Види обслуговування.
Залежно
від мети кредит може надаватися на:
-
фінансування
оборотного капіталу;
-
фінансування
основного капіталу;
-
викуп
приватизованого підприємства.
Чинне
українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття
збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних
фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.
Не
можуть отримати кредити підприємства:
-
проти
яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової
санації);
-
під
укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих
втрат, пов'язаних із затримками в поставках товарів;
-
коли
вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.
Залежно
від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий
кредити.
Залежно
від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і
фіксованою відсотковою ставкою.
Позики
з фіксованою відсотковою ставкою підприємствам надаються переважно за умов
стабільної економіки. Іноді такі позики підприємство може отримати й за умов
інфляції, але тільки на дуже короткий термін. За економічної нестабільності
підприємствам, як правило, надаються позики з плаваючою відсотковою ставкою.
Ставки по таких позиках залежать від рівня відсоткової ставки на міжбанківські
кредити й офіційної облікової ставки Національного банку України. Підприємства
переважно намагаються отримати в банках позики із фіксованою відсотковою
ставкою.
Підприємства
можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті.
Для одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів підприємство
повинно мати відповідний дозвіл Національного банку України. Кредитування в
іноземній валюті має особливість, яка полягає в тім, що прогнозовані
надходження в національній валюті, яких достатньо для купівлі іноземної валюти
сьогодні, не можуть вважатися надійним джерелом погашення кредиту, бо можливі
різкі зміни валютного курсу. Тому прогноз грошових потоків підприємства
здійснюється в іноземній валюті.
Видача
підприємству позики в іноземній валюті, як і в національній, здійснюється
банком тільки за відсутності простроченої заборгованості за раніше виданими
позиками, незалежно від того, в якій валюті їх було надано.
Кредит
в іноземній валюті може бути використаний підприємством на фінансування
капітальних вкладень, придбання обладнання, сировини, матеріалів. Зокрема,
підприємство може передбачати часткове використання виданого кредиту на такі
цілі:
-
оплата
комісійних за виконання банком платежів або інших операцій з валютою, які
здійснюються відповідно до кредитного товару підприємства з іноземною фірмою;
-
оплата
витрат на відрядження працівників підприємства за кордон у межах встановлених
нормативів, коли необхідність відряджень підтверджується контрактом;
-
сплата
мита, страхових та митних внесків, які встановлені країною-експортером і
віднесені за умовами контракту на імпортера;
-
оплата
транспортних витрат у межах чинних тарифів або документально підтверджених
витрат на транспортування експортної продукції.
Часом
банки відмовляють підприємству у видачі кредитів у іноземній валюті. Так, банк
може відмовити підприємству в позиці для спекулятивних операцій, оскільки такі
операції мають зависокий ступінь ризику.
Підприємства
можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру.
|