У разі, коли претензію залишено без відповіді чи
відхилено повністю або частково, заявник звертається з позовом щодо
арбітражного врегулювання спору. Загальний строк позовної давності щодо захисту
прав за позовом про відшкодування основного боргу, встановлений чинним
законодавством, - три роки. Право на позов виникає з того дня, коли особа
дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Щодо
відшкодування неустойки (штрафу, пені), то встановлено скорочений строк
давності - 6 місяців. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення
позову є підставою для відмови у позові.
Позовна заява повинна містити:
- найменування арбітражного суду, в який направляється
заява;
- найменування сторін, їхні адреси;
- зміст позовних вимог;
- зазначення ціни позову;
- формулювання обставин, що з них випливає позовна заява;
- докази, які підтверджують позов;
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи
оспорюються;
- відомості про вжиття заходів доарбітражного
врегулювання спорів;
- перелік документів та доказів, які додаються до заяви.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
- статус
суб'єкта підприємницької діяльності;
-
відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору (копія претензії
та квитанція або повідомлення про вручення);
-
відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів
(квитанція або повідомлення про вручення);
- сплату
державного мита в установленому порядку та розмірі;
-
документи, що засвідчують повноваження представника позивача в арбітражному
суді.
Під ціною позову розуміють суму всіх вимог,
пред'явлених до відповідача. У позовах про стягнення грошей ціна позову
визначається відповідною сумою. У ціну позову включаються також указані в
позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені). Арбітражні витрати складаються з
державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи,
призначеної арбітражним судом, а також інших витрат, пов'язаних із розглядом
справи.
Сплата державного мита покладається:
- на
сторону, що безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони
(спір щодо укладання, зміни та розірвання договору);
- на
обидві сторони, якщо суд відхилив частину пропозицій кожної зі сторін;
- на
обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;
- на
сторону, через неправильні дії якої виник спір, незалежно від результатів
вирішення спору.
Ставки державного мита щодо заяв, які подаються до
арбітражного суду, встановлюються в таких розмірах:
1) щодо позовних заяв майнового характеру - 5% ціни
позову, проте не менше 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
2) щодо позовних заяв немайнового характеру і позовних
заяв стосовно спорів, які виникають під час укладання, зміни чи розірвання
господарських договорів і розглядаються в обласних, Київському і
Севастопольському міських арбітражних судах, - 5 Н.М.Д.Р.;
3) щодо позовних заяв і спорів, які виникають під час
укладання, зміни чи розірвання господарських договорів, котрі підлягають
розгляду у Вищому арбітражному суді України, - 6 н.м.д.г.
Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк не
більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. За результатами розгляду
справи суд приймає рішення, в якому має бути висновок про задоволення позову
або про відмову в позові повністю чи частково. Якщо ухвалено позитивне рішення
про стягнення дебіторської заборгованості, однак боржник не в змозі погасити
заборгованість (є неплатоспроможним), то протягом одного місяця з дня винесення
ухвали арбітражним судом (однак не раніше трьох місяців із дня настання строку
платежу за договором) кредитор може звернутися із заявою про порушення справи
про банкрутство неспроможного боржника.
|