Завершується санаційний аудит загальною
оцінкою санаційної спроможності підприємства з наступним прийняттям рішення про
доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання та складанням акта
аудиторської перевірки. На підставі даних, одержаних в результаті санаційного
аудиту, розробляються загальні висновки та пропозиції щодо доцільності
ліквідації чи санації підприємства. Якщо виробничий потенціал підприємства
зруйновано, структура балансу незадовільна, ринки збуту продукції втрачено,
стратегії розвитку підприємства бракує, концепція санації недосконала, то
робиться висновок про те, що підприємство є санаційно неспроможним і його
доцільно ліквідувати.
Якщо
санаційний аудит показав, що підприємство має реальну можливість відновити
платоспроможність, має достатньо підготовлений менеджмент, ринки збуту
продукції, а також перспективи залучення фінансових ресурсів зовнішнього
санатора, то робиться висновок про можливість проведення санації суб'єкта
господарювання. В акті про результати санаційного аудиту треба відобразити
реальну картину поточного становища підприємства та його санаційних шансів з
урахуванням прогнозів розвитку самого підприємства та навколишнього бізнесового
середовища. Акт може складатися з таких розділів:
1.
Основні відомості про аудитора та аудиторську фірму.
2.
Підстави для проведення аудиту, мета, методи та обсяг.
3.
Оцінка достовірності інформації та наданих доказів.
4.
Висновки про санаційну спроможність чи неспроможність. Можливі три варіанти
висновку:
1)
концепція (план) санації відображає реальний стан справ і підприємство є
санаційно спроможним;
2)
план санації можна реалізувати за умови виконання певних рекомендацій,
зроблених у процесі санаційного аудиту;
3)
план санації та достовірність відображених у ньому даних беруть під сумнів та
роблять висновок про недоцільність проведення санації.
Якщо
аудитор визнає, що санація підприємства є можливою лише за виконання певних
рекомендацій, зроблених у ході аудиту, то він повинен послатися на ці конкретні
рекомендації. Якщо план санації визнано недосконалим, аудитор повинен
обґрунтувати це відповідними доказами, описати основні позиції плану, які є
недостовірними або сумнівними. Якщо на підставі проведених аудитором процедур
та вивчення необхідної інформації він набуває переконання в тому, що компанія
не може продовжувати своє функціонування в майбутньому, аудитор визнає
запропоновану концепцію санації помилковою.
|