Взаємовідносини суб'єктів підприємницької діяльності з банка­ми щодо відкриття рахунків регулюються Законом України «Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківсь­ких рахунків» та Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті».

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій від­кривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.

Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних ра­хунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встановлюються цент­ральним податковим органом України. Операції за рахунками здій­снюються тільки після отримання повідомлення від податкового ор­гану про взяття цих рахунків на облік.

За наявності двох поточних рахунків у національній валюті влас­ник рахунків протягом трьох робочих днів із дня відкриття або за­криття кожного наступного рахунка визначає один із них як основ­ний (для обліку заборгованості, яка стягується в безспірному поряд­ку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєстра­ції та банкам, в яких відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземній валютах. У свою чергу, банки, що в них відкри­то додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземній валю­тах, також протягом трьох робочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.

Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зо­бов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо від­криття рахунків. За порушення належних вимог суб'єкти підприєм­ницької діяльності та комерційні банки несуть відповідальність.

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати такі рахунки в національній валюті:

— поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

— бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяю­ться кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для ці­льового їх використання:

— кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кре­дитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи пере­казу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);

—депозитні, що відкриваються між власником рахунка та установою банку на визначений строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закінчення строку збері­гання повертаються на нього ж. Відсотки на депозитні вклади пере­раховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів го­тівкою з депозитного рахунка забороняється.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають устано­вам банків такі документи:

—заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та голов­ним бухгалтером;

— копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєст­рацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі, упо­вноваженому здійснювати державну реєстрацію;

—копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний рахунок, робить по­значку про відкриття рахунка на тому примірнику статуту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому ор­гані, після чого цей примірник повертається власнику рахунка;

— копію документа, що підтверджує взяття підприємства на по­датковий облік;

— картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоря­дження рахунком та підпису розрахункових документів зі зразком відбитка печатки підприємства;

— копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

— поточні;

— розподільчі;

— кредитні;

— депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприєм ству для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іно земній валюті у разі здійснення поточних операцій.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зараху­вання коштів у іноземній валюті. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському ва­лютному ринку України, розподіляються за призначенням. Гривневий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і згідно з чинним законодавством України під­лягають продажу на міжбанківському валютному ринку, у встанов­леному порядку зараховується на поточний рахунок.

Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство подає в банк ті самі документи, що і для відкриття поточного рахунка в національній валюті. Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, підприємство подає тільки заяву про відкриття рахунка та картки зі зразками підписів і відбитком печатки.

За реорганізації підприємства (злиття, перетворення, відокремлення) необхідно переоформити рахунок. Для цього підприємство подає в установу банку такі самі документи, що і в разі створення підприємства. Якщо змінено найменування підприємства, в установу банку подається заява власника рахунка, нова копія свідоцтва про державну реєстрацію та зміни до установчих документів. У разі зміни характеру діяльності власника рахунка в банк подається новий статут (положення).

Коли підприємство ліквідується, його основний рахунок пере­оформлюється на ім'я ліквідаційної комісії, для чого подається рі­шення про ліквідацію підприємства і нотаріально засвідчена картка зі зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії і відбитком печатки підприємства, що ліквідується. Ліквідаційна ко­місія вживає заходів для закриття додаткових рахунків.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються вповнова­женим банком у порядку, встановленому на договірній основі, юри­дичним особам — резидентам та нерезидентам — банківським уста­новам. Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи способом переказу кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.