Видатки
державного бюджету відіграють важливу роль в розвитку країни. Вони є основою
забезпечення фінансування соціальних програм, регулювання економіки, проведення
структурної перебудови народного господарства, створення загальних умов
розвитку ринкових відносин, збільшення обсягів кредитування юридичних та
фізичних осіб, розвитку міжнародних відносин та інших важливих напрямів
діяльності. Разом з тим, в залежності від рівня розвитку держави, історичних,
культурних та інших факторів роль держави в вирішенні соціально-економічних
проблем змінюється. У зв'язку з цим відбуваються зміни в обсягах та структурі
державних випадків.
В процесі виконання
державного бюджету виділяють видатки бюджету і витрати бюджету. Видатки бюджету - це
кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених
відповідним бюджетом. До видатків не відносяться ті фінансові ресурси, що
використовуються з метою погашення боргових бюджетних зобов'язань, а також
повернення надмірно сплачених до бюджету сум. Витрати бюджету включають
видатки бюджету та кошти, що спрямовуються на погашення основної суми боргу, що
виникає в процесі фінансування бюджету.
Видатки
на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету
та місцевих бюджетів поділяються на такі групи:
1. Видатки, які не можуть бути
переданими на виконання до АР Крим та місцевого самоврядування. До таких
видатків відносяться видатки на забезпечення конституційного ладу; державної
цілісності та суверенітету, незалежного судочинства та ін. Ці видатки
виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
2. Видатки, що забезпечують
загальнодержавні функції, але передаються на виконання АР Крим та місцевого
самоврядування. Такі видатки на основі принципу субсідіарності передаються з
метою забезпечення найбільш ефективного їх використання.
3. Видатки на реалізацію прав
та обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування. Видатки зазначені в пп. 2
і 3 здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Класифікація
видатків бюджету проводиться з використанням багатьох критеріїв. До основних з
них відносяться:
1. За функціями, з виконанням
яких пов'язані видатки. Це функціональна класифікація видатків бюджету.
2. За економічною
характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються видатки. Таке
визначення називається економічною класифікацією бюджетних видатків.
3. За ознакою головного
розпорядника бюджетних коштів. Це відомча класифікація видатків.
4. За бюджетними програмами
(або програмна класифікація видатків).
Видатки
за функціональною класифікацією, в свою чергу, поділяються на видатки на
забезпечення загальних функцій держави, АР Крим чи місцевого самоврядування. До
видатків, що здійснюються за рахунок
коштів державного бюджету
відносяться видатки на фінансування:
- державного управління,
судової законодавчої та
виконавчої влади;
- національної оборони;
- освіти та охорони здоров'я;
- соціального захисту та
соціального забезпечення;
- культури та мистецтва;
- розвитку телебачення,
радіомовлення, преси, книговидання та
інформаційних агентств;
- фізичної культури та спорту;
- державних програм
(регіонального розвитку, реставрації
середовища та ін.);
- поповнення державних
запасів і резервів;
- обслуговування державного
богу;
- інших програм, що мають
виключно державне значення.
До
основних видатків, що проводяться з бюджету АР Крим та місцевих бюджетів
відносяться такі види видатків:
- на державне
управління (на республіканському, обласному, районному, міському, селищному та
сільському рівнях);
- на освіту та охорону
здоров'я;
- на соціальний захист та
соціальне забезпечення;
- на розвиток культури і
мистецтва;
- на фізичну культуру і
спорт.
За
економічною характеристикою видатки поділяються на поточні видатки, капітальні
видатки та кредитування. Поточні видатки відносяться до загального фонду, а
капітальні до спеціального. Капітальні
видатки - це видатки бюджету для фінансування інвестиційної та
інноваційної діяльності. Зокрема, такі видатки направляються на фінансування
-цільовим методом.
капітальних
вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної
перебудови народного господарства, виплату субвенцій, та інших видатків,
пов'язаних з розширенням відтворення. Вони досягають біля 9-10% видатків
бюджету.
Поточні видатки охоплюють
видатки, які не належать до видатків розвитку. Сюди відносяться: фінансування
національної оборони, державного управління, судової влади, правоохоронної
діяльності, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального
забезпечення, культури і мистецтва та ін. Вони складають біля 90 % суми
видатків бюджету.
В
Україні сума видатків, які використовуються на фінансування загальних витрат
більше, ніж в 6 разів перевищують видатки розвитку. У більшості країн світу
держава є одним із провідних інвесторів. В нашій країні на державні капіталовкладення
припадає менше 10% загального їх обсягу.
Кредитування
включає: операції, пов'язані з наданням коштів з
бюджету на умовах повернення, платності та строковості. На основі кредитування
з'являються зобов'язання перед бюджетом, які передбачають повернення одержаних
коштів до бюджету.
За відомою класифікацією
видатки розподіляються серед головних розпорядників бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи, що мають право на
одержання бюджетних асигнувань, на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення
видатків з бюджету. До складу розпорядників бюджетних коштів, зокрема,
відносяться міністерства, комітети, комісії, адміністрації, управління,
агентства, університети, служби та ін. З обсягами наданих прав розпорядники
поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників
бюджетних коштів нижчого рівня.
Програмна класифікація
видатків бюджету використовується в тому разі, коли бюджет
формується за програмно
- цільовим методом.
|