Важлива роль в системі міжнародних
фінансів належить залученню фінансових ресурсів з інших країн та міжнародних
фінансових організацій. Вони використовуються з метою інвестування в економіку,
залучення коштів для фінансування дефіциту державного бюджету та платіжного
балансу, проведення структурних перебудов в економіці, реалізації окремих
цільових програм соціально-економічного розвитку. Фінансові ресурси можуть залучатись
країною з різних джерел:
1.Міжнародних
фінансових організацій: (Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банну
(СБ), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Європейського банку
реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК).
2.Іноземних
держав та міжнародних організацій (Європейського союзу (ЄС)).
3.
Юридичних та
фізичних осіб-нерезидентів.
До основних програм співробітництва з
іноземними інвесторами відносяться:
- залучення
кредитів на короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий період;
- розміщення на
міжнародних і внутрішніх фінансових ринках цінних паперів;
- одержання
грантів, субсидій, стипендій.
Розглянемо співпрацю України з питань
залучення фінансових ресурсів з МВФ. Ця міжнародна фінансова організація
створена 1944 р. Метою її заснування є підтримка розвитку міжнародної торгівлі та
валютного співробітництва шляхом встановлення норм регулювання валютних курсів і
контролю за їх дотриманням, створення багаторівневої системи платежів та
усунення валютних обмежень, а також надання кредитних ресурсів своїм членам в
разі виникнення валютних ускладнень. З метою забезпечення країн членів МВФ
додатковою ліквідністю, фонд випускає спеціальні права запозичення (СПЗ). Вони
здійснюються у вигляді записів на рахунках МВФ пропорційно до квот країн-учасників.
СПЗ використовуються лише через
центральні банки і міжнародні організації як компонент міжнародних ліквідний та
резервних засобів. СПЗ використовуються для регулювання платіжних балансів,
поповнення офіційних резервів, проведення розрахунків, підтримки національних
валют. В кінці другого тисячоріччя загальна сума внесків країн - учасниць до
фондів МВФ складала більше 145 млрд. СПЗ. Курс СПЗ розраховується на базі 5
валют: долару США (його питома вага становить
39%), марки ФРН
(21%), Японської єни
(18%), французького франка (11
%), англійського фунту стерлінгів (11 %).
Членами МВФ є 181 держава. При цьому,
частка їх в статутному фонді
неоднакова. Біля 18% голосів мають США; ФРГ та Японія, відповідно по 5,54 %, Англія і
Франція - по 4,98 %. Україна вступила в члени МВФ в 1992 р. Її квота у
МВФ складає 997,3 мли. СПЗ, або 0,69 % капіталу фонду. МВФ здійснює кредитну
діяльність. Кожна держава - член МВФ, має право на одержання кредитів. В окремих
випадках фонд може надавати кредити і державам які не є його членами. Члени МВФ
мають право на одержання кредитів на суму, що не перевищує 25 % їх внесків до
фонду. Надання кредитів фондом проводиться за умови виконання країною певних
вимог. Правилом є те, що до основних умов надання кредитів відносяться
розширення меж відкритості економіки країни-реципієнта і зменшення державного
регулюванням. Та не завжди це є вигідним для позичальника. Послаблення митних
бар'єрів нерідко приводить до пригнічення внутрішнього товаровиробника
зарубіжними конкурентами. Тому часто експерти відзначають, що кредити МВФ - це
один із інструмент відкриття внутрішніх ринків для поширення товарів із більш
розвинутих країн. А кредити, які надаються міжнародними фінансовими
організаціями, виступають як
чинники перетворення країни в
придаток (сировинний, з розвитком шкідливих виробництв, високим рівнем
фінансової небезпеки) промислово розвинутих держав.
Разом з тим, в умовах перехідної економіки відмова від використання
кредитів міжнародних фінансових організацій не є обґрунтованою. За умови
зваженої політики їх залучення та ефективного використання кредитування країн
зарубіжними інвесторами перетворюється у важливий фактор економічного
зростання. Зокрема, таке кредитування сприяє вирішенню багатьох важливих
проблем, до яких відноситься:
- проведення
фінансування дефіциту державного бюджету та платіжного балансу;
- фінансування залучення критичного
імпорту;
- підтримка національної
валюти;
- проведення
трансформації економіки;
- підтримка
малого і середнього підприємництва;
- вирішення інших
проблем.
Надання кредитів Україні Міжнародними
фінансовими організаціями обставляється багатьма умовами, які необхідно
виконувати. Так, МВФ вимагає проведення адміністративної реформи, укрупнення
комерційних банків, стримування інфляційних процесів шляхом підвищення
процентних ставок, забезпечення дохідної частини державного бюджету, зниження
(для певних груп товарів сировини) експортних ставок, прискорення
приватизаційних процесів, проведення активної монетарної політики центральним
банком та ін. Світовий банк наполягає на поліпшенні законодавчого регулювання
банківської діяльності, підвищені надійності інформації, що надходить від
комерційних банків, удосконалення системи банківського нагляду та ліцензування,
убезпечення страхування депозитів та ін.
Кредитування країн-членів МВФ здійснюється
з використанням різних механізмів. До них відносяться: звичайний механізм,
спеціальний механізм та пільговий механізм фінансування. Звичайний механізм базується
на використанні загальних ресурсів. МВФ, які включають внески держав-членів та
запозичені кошти. Звичайний механізм
включає такі способи кредитування:
1. Механізм резервної частки. Країна-член МВФ одержує потрібну їй
валюту в межах її резервної частки, яка становить 25% квоти. Такі запозичення
не вважаються використанням кредитів фонду, не обкладаються зборами і не
потребують погашення. Резервна частка - це
перевищення величини квоти
держави над сумою
її національної валюти, що
перебуває у розпорядженні МВФ.
2. Механізм кредитування з загальних ресурсів МВФ. Держава купує
погрібну їй валюту інших держав-учасників або СПЗ за власну валюту. Протягом
установленого терміну необхідно буде викупити свою валюту і погасити
заборгованість за іншими валютами або СПЗ. За користування такими кредитами
виплачуються відсотки за ринковими ставками.
3.
Механізм
кредитних часток. Це надання
кредитів, які за обсягами дорівнюють розміру квоти учасника. Цей кредит надається
чотирма частками (траншами). Для одержання такого кредиту держава має довести, що
вона вживає заходів щодо врегулювання платіжного балансу.
4. Механізм стенд-бай. Він передбачає
одержання коштів фонду протягом певного періоду і в певному обсязі (тобто на
умовах відкриття кредитної лінії). Кредити налаються на 12-18 місяців. А їх
погашення передбачається на протязі 3-5 років.
5.
Механізм
розширеного фінансування (EFF). Це надання
кредитів державам-членам фонду з метою усунення диспропорцій у платіжному
балансі, що визвані структурними проблемами. Держава для одержання кредиту має
розробити заходи щодо збалансування платіжного балансу. Кредити мають бути
погашеними в строк від 4,5 до 10 років.
Спеціальний режим надання
фінансових ресурсів членам МВФ включає механізм компенсаційного і надзвичайного
фінансування; механізм буферних запасів та додатковий резервний механізм.
1. Механізм
компенсаційного і надзвичайного фінансування використовується з
метою надання допомоги членам фонду для покриття дефіциту платіжного
балансу, якщо він викликаний зовнішніми, незалежними від держави факторами
(скорочення експортних надходжень, зростання
витрат на імпорт
зерна, стихійне лихо та ін.).
2.
Механізм
фінансування буферних запасів передбачає
надання кредитів членам фонду для здійснення внесків по міжнародних буферних
запасів в разі, коли держаки має труднощі з платіжним балансом.
3.
Додатковий
резервний механізм. Він призначається
для надання допомоги членам МВФ у разі надзвичайних труднощів з платіжним
балансом внаслідок втрати довіри на ринках. Це форма надання додаткових
ресурсів за механізмом стенд-бай або розширеного фінансування (EFF).
До пільговою
режиму кредитування відносяться механізм розширеного
фінансування структурної перебудови. Це надання пільгових позик та грантів
членам фонду з низьким рівнем доходів та хронічним дефіцитом платіжного
балансу. Метою надання такого кредиту є підтримка програм структурної
перебудови. МВФ застосовує також інші механізми кредитування. До них, зокрема,
відносяться механізм екстреного фінансування, підтримка фондів валютної
стабілізації, екстрена допомога країнам та ін.
|