Понеділок, 23.12.2024, 09:04
Вітаю Вас Гість | RSS

Все для студента… Вчись на відмінно!!!

Реклама
Наше опитування
Матеріали з яких дисциплін Ви хотіли б бачити:
Всього відповідей: 103
Статистика
Seo анализ сайта
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог файлів

Головна » Файли » Доповіді » Фінанси [ Додати матеріал ]

Способи погашення державного боргу
21.05.2012, 22:15

Важливий напрямок управління державним боргом - це проведення погашення одержаних коштів. У світовій практиці використовуються декілька способів погашення державного боргу:

1. Проведення передбачених умовами позик виплат основного боргу в установлені строки.

2. Здійснення рефінансування позик.

3. Викуп боргу, або обмін боргових зобов'язань на інші активи, які знаходяться в державній власності.

4. Списання боргу повністю, або частково, яке проводиться за ініціативою боржника та за рішенням кредиторів.

5. Анулювання (повна відмова)від виплати боргу.

Рефінансування державного боргу - це погашення боргу за рахунок коштів, мобілізованих шляхом емісії і розміщення нових боргових цінних паперів або проведення реструктуризації позик. Кожний з названих способів рефінансування боргу має позитивні і негативні сторони. Залучення коштів в процесі розміщення нових боргових цінних паперів держави є більш сприятливим для кредиторів. Адже в такому разі умови і строки погашення боргу не зменшуються. Разом з тим, такі операції є більш затратними для держави. Негативом в використанні цього способу є і те, що відбувається накопичення боргу. В умовах здійснення незваженої політики управління боргом така тактика може привести до так званої перевернутої піраміди, коли поточні борги погашаються за рахунок нових наростаючих емісій. В кінці-кінців цей спосіб може обернутися тим, що фінансування боргу стає нераціональним і навіть збитковим (в порівнянні з іншими способами) для держави.

Реструктуризація боргу - це угода про прийняття нового плану погашення боргу. Реструктуризація може проводитися різними способами:

1) пролонгації боргу;

2) прийняття нової угоди, що передбачає зміну умов погашення боргу;

3) введення тимчасового мораторію на виплату процентів або частини основного боргу;

4) проведення конверсії боргу.

Конверсія позик - це обмін поточних державних позик на нові зобов'язання. При цьому проводиться зміна первісних умов позики: строків погашення, славок процентів, способів виплати доходів та ін. Конверсія може бути добровільною, обов'язковою і примусовою. В разі прийняття примусового варіанту конверсія проводиться тільки в рамках установленого періоду. Використовуються також такі методи рефінансування, пов'язані з конверсією, як консолідація позик (переведення короткострокових зобов'язань в довгострокові) та уніфікація позик (заміна або об'єднання декількох зобов'язань в одну позику).

При проведені конверсії державні органи управління, як правило, намагаються перенести строки погашення позик на більш віддалені періоди. Це досягається, наприклад, шляхам заміни старих боргових цінних паперів новими. Такі операції є менш затратними з боку організації їх проведення порівняно з емісією і розміщенням нових, не пов'язаних позик та вони є більш складними за виконанням. Адже проведення конверсії позик потребує одержання згоди всіх або більшості кредиторів держави.

Прикладом може бути проведення випуску конверсійних облігацій внутрішньої державної позики (КОВДП) 1998 р. В них були конвертовані ОВДП, випущені в 1997 р. і в 1998 р., які піддягали погашенню в 1999 р. Обмін проводився на добровільних засадах. Погашення КОВДП передбачається провести (в залежності від номеру траншу) до 2001-2004 рр. За КОВДП в 1999 р. була передбачена виплата відсотків в розмірі 40 % річних. В наступні роки доходи нараховуються за плаваючою ставкою.

В окремих випадках держави-боржники вдаються до проведення дострокового викупу боргу. Такі операції мають місце коли є можливості для швидкого нарощування валютних резервів. А це досягається за рахунок нарощування темпів зростання ВВП і стимулювання експорту. В умовах, коли на фінансових ринках державні борги продаються з високим дисконтом, позичальнику стає вигідним проведення дострокового викупу боргу. Тоді загальна сума боргу зменшується, причому такого результату досягають без узгодження з кредиторами.

В ситуації, коли державні борін країни накопичуються з великою швидкістю, державні органи управління можуть вдатися до проведення списання їх сум. Здійснення таких операцій передбачає досягнення відповідних домовленостей з кредиторами. Останні можуть дати згоду на повне або часткове списання боргів за наявності певних причин: не прогнозованих умов розвитку країни, погіршення її позицій на світових ринках з незалежних від уряду причин та ін. Випадки списання зовнішніх боргів державам позичальникам маються. В минулому десятиріччі західні інвестори дали згоду на списання 50% заборгованості Польщі на суму біля $ 15 млрд.

Прийняття рішення про анулювання (відмову від виплати) боргів  має місце або на підставі політичних мотивів, або у випадках фінансової неспроможності держави. Прикладом анулювання боргів з політичних мотивів є відмова уряду СРСР від визнання боргів царської Росії. Коли держава є неспроможною виконати платежі з погашення та обслуговування позик в односторонньому порядку може бути прийняте  рішення про відмову виконати передбачені платежі. Така відмова одержала назву дефолту. Він можливий за тих умов, що державні органи управління не здатні залучити необхідні кошти для обслуговування позик, в країні бракує валютних резервів, а кредитори не дають згоди на проведення рефінансування боргу.

Оголошення дефолту має багато негативних наслідків для економічного і політичного розвитку країни. В таких випадках, вона, як правило, виключається з процесу інтеграції в світову економіку. Зарубіжні кредитори відмовляються надавати додаткові кредити. Можливі фінансові санкції до держави-боржника, включаючи заморожування її активів в іноземних банках, проведення арештів державної власності за кордоном, відтік з внутрішнього фінансового ринку коштів нерезидентів, скорочення експортно-імпортних операцій та ін.

Обслуговування державного боргу включає мобілізацію і організацію  виплати коштів, які складають процентні платежі, нараховані за використання фінансових ресурсів, одержаних в борг на умовах позики. Такі операції проводяться, як правило, за рахунок коштів державного бюджету. Та частина коштів, яка не перекривається походами державного бюджету повинна бути виплачена з державних валютних резервів або рефінансована.

В 2001 р. загальна сума, яка направлялася на виплату зобов'язань за державним внутрішнім боргом України склала біля 6,4 млрд. грн. З них, біля 2,5 млрд. грн. - це кошти, які призначені для обслуговування боргу. З метою забезпечення виплат за державним зовнішнім боргом передбачалося використання біля 1 млрд. дол. з державного бюджету. З них 0,575 млрд. дол. складає обслуговування боргу. Експерти вважають, що при розрахунках раціональних розмірів коштів, які направляються на погашення і обслуговування державного боргу треба виходити з показника в 1,5 - 2,0 % ВВП при забезпечені 4-5 % темпів економічного розвитку. Для України в 2001 р. така величина складала біля 3 млрд. грн., або 0,6 млрд. дол. Як бачимо, ця сума набагато нижче наведених показників. Адже з державного бюджету в цілому передбачалося профінансувати більше 2 млрд. дол. на погашення і обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу. Співвідношення таких даних давало можливість зробиш висновки, що в 2001 р. навантаження на бюджет з обслуговування і погашення державного боргу буде занадто тяжким. А це привело до уповільнення темпів росту економіки. Тому ті суми боргу, які перевищують 24 % ВВП, доцільно  рефінансувати.

Категорія: Фінанси | Додав: dima-kruglyak
Переглядів: 6940 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Погода
Курс валют
Закладки
Реклама
Пошук
3D облако тегов

home-nauka.ucoz.ua © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz