Розглянемо порядок визначення
статутного фонду ВАТ, створеного на основі майна державних і орендних
підприємств. Його розміри розраховуються шляхом використання процедур стандартизованої оцінки ЦМК.
Така оцінка здійснюється на основі результатів інвентаризації майна
підприємства, даних передавального балансу, договору оренди та іншої додаткової
інформації, яка застосовується для проведення оцінки майна. Стандартизована оцінка
передбачає використання стандартної методології і стандартного набору вихідних
даних.
До переліку майна, яке включається до
складу сукупної вартості ЦМК включаються необоротні активи, оборотні активи і
витрати майбутніх періодів. Та при визначенні величини статутного фонду ВАТ треба
враховувати не тільки вартість активів, а і зобов'язання підприємства. Тому
статутний фонд повинен відповідати не сумі вартості активів, а величині чистої вартості ЦМК. Для її
розрахунку сукупна вартість активів зменшується на такі показники: забезпечення
наступних витрат і платежів, довгострокові зобов'язання та поточні
зобов'язання.
Чиста вартість ЦМК розраховується за
формулою:
ЦМК чв = (Ан + Ао + Вм) - (Зв + Зд +
Зп),
Де Ан - вартість необоротних активів; Ао
- вартість оборотних активів; Вм- вартість витрат майбутніх періодів; Зв -
вартість забезпечення витрат і платежів; Зд - вартість довгострокових
зобов'язань; Зп - вартість поточних зобов'язань.
Розрахунок вартості
необоротних активів проводиться
таким
чином:
Ан = Нз + Нб + Оз + Ід + Дд + Пв + Аі,
де Нз - залишкова вартість
нематеріальних активів; Нб - незавершене будівництво; Оз - залишкова вартість
основних засобів; Ід - Довгострокові фінансові інвестиції; Дд - довгострокова
дебіторська заборгованість; Пв - відстрочені податкові активи; Аі - інші
необоротні активи.
Вартість оборотних активів
розраховується за формулою;
Ао = З + Во + Дт + Др + Іп + Гк + Оі,
Де З - запаси; Во - векселі одержані;
Дт - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; Др - дебіторська
заборгованість за розрахунками; Іп - поточні фінансові інвестиції; Гк - грошові
кошти та їх еквіваленти; Оі - інші оборотні активи.
Розрахунок чистої вартості ЦМК є
основою для розрахунку статутного фонду ВАТ. Далі одержана сума повинна бути скоригована на вартість
об'єктів, які не підлягають приватизації майна, відносно якого встановлено
особливий режим приватизації, а також на додаткову вартість майна, яке одержане
в процесі проведення заходів фінансової реструктуризації. З урахуванням цих поправок,
вартість статутного фонду ВАТ, яке створюється на основі майна державною
підприємства (СФд) розраховується таким чином:
СФд = ЦМК чв - ЖФ - Онп - Оор + Зр,
де: ЖФ - вартість державного житлового
фонду; Онп - вартість об'єктів, які не підлягають приватизації; Зр - додаткова
вартість майна, яка одержана як наслідок використання засобів фінансової
реструктуризації; Оор - вартість об'єктів, для яких установлено особливий режим
приватизації.
До об'єктів, які не підлягають приватизації
відносяться об'єкти, які знаходяться на балансі підприємства але не приймають
участі в його господарської діяльності. Наявність таких об'єктів обумовлена
вимогами, які державні органи влади і місцевого самоврядування виставляють до
підприємств і установ. До майна, яке не підлягає приватизації відносяться
об'єкти громадської оборони, інженерної інфраструктури, яка забезпечує потреби
не підприємства, а населених пунктів, об'єкти благоустрою міст та ін. Таке
майно продовжує залишатись на балансі ВАТ, але не включається в загальну
вартість його статутного капіталу.
Об'єкти, для яких установлено особливий режим приватизації - це
майно, яке за рішенням органу приватизації підлягає продажу окремо від ЦМК. До
таких об'єктів відносяться цінні папери та внески підприємства до статутних
фондів господарських товариств та об'єднань і об'єкти незавершеного
будівництва. Це - майно, яке може приватизуватись у складі ЦМК. Тоді його
вартість не повинна виключатись з величини чистої вартості ЦМК при розрахунку
статутного фонду ВАТ. Але у випадках виділення переліченого майна в окремі
об'єкти приватизації, вартість ЦМК необхідно зменшити на суму таких об'єктів.
Адже вони виявились уже врахованими, оскільки віднесені до складу необоротних
або оборотних активів ВАТ.
Фінансова
реструктуризація включає
комплекс заходів з погашенням простроченої заборгованості підприємства перед
Державним бюджетом України. Такі операції стосуються зміни суми зобов'язань
ВАТ, а також структури його власного капіталу. Метою фінансової реструктуризації
є
фінансове оздоровлення підприємства, підвищення його інвестиційної
привабливості, а також запобігання банкрутства. Порядок списання простроченої
заборгованості ВАТ і Державного бюджету України перед підприємством
встановлюється Мінфіном і Державною податковою адміністрацією. Визначення
доходів з фінансової реструктуризації здійснюється на основі аналізу фінансового стану підприємства за
спрощеною схемою. При ньому використовуються дані про прострочені поточні
зобов'язання з розрахунків з бюджетом, включаючи за оренду державного майна.
Визначені суми вносяться до складу статутного фонду ВАТ.
Заходи фінансової реструктуризації
здійснюються в тому разі, якщо фактичне значення коефіцієнту покриття менше нормативного показника
(прийнятого за одиницю). У випадках, коли така умова є наявною, але підприємство має прибутки, фінансова
реструктуризація не застосовується. Таким чином, для прийняття рішення про
проведення таких операцій необхідна наявність двох показників: ліквідність підприємства є нижчою за нормативну
і відсутність прибутку за
поточний період. Розрахунок додаткової вартості майна, яку можна одержати в
результаті використання заходів фінансової реструктуризації (Зр) проводиться
таким чином:
Зр = Зпб + Збо - Здб,
де
Зпб - прострочені поточні
зобов'язання з бюджетом;
Збо - прострочені поточні зобов'язання за розрахунками за оренду
державного майна; Здб - дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом.
Проведені розрахунки використовуються
для повторного визначення коефіцієнтів фінансовою стану об'єкту. При цьому
вносяться зміни в систему вихідних даних. Вартість поточних зобов'язань зменшується на
суму Зпб. Підсумок першого розділу пасиву балансу збільшується на
величину показника Зр. А вартість другого розділу активу балансу
підприємства зменшується на суму показника Здб.
Показники фінансового стану
підприємства, які одержано на основі змінних вихідних даних порівнюються з
нормативними значеннями і їх величиною до застосування засобів фінансової
реструктуризації. У випадку, коли коефіцієнт покриття підвищився, досяг
нормативного рівня і мається відповідне покращення інших показників, комісія з
приватизації має підстави для прийняття рішення про проведення заходів з
фінансової реструктуризації. В інших випадках приймається рішення про
недоцільність використання фінансової реструктуризації.
|