Організація фінансування пенсійних витрат для різних верств населення має важливе значення в структурі державних фінансів. Система пенсійного обслуговування є складною і включає різні форми фінансування. Крім державних установ в наданні послуг з мобілізації фінансових ресурсів і організації виплати пенсій приймають участь і недержавні юридичні особи. Практика розвитку пенсійного забезпечення виявила також доцільність використання обов'язкового і добровільного формування пенсійних фондів. В умовах недостатності фінансових ресурсів держава має забезпечити виплату громадянам мінімальні доходи з виходом на пенсію.

В Україні система пенсійного обслуговування знаходиться в стадії трансформації. Перехід до ринкової економіки виявив неспроможність забезпечити достатні і надійні виплати пенсіонерам, використовуючи однорівневу модель державного пенсійного страхування. Організація пенсійного забезпечення, яке відповідає вимогам ринкової економіки мабуть одна із найбільш важливих задач, яку необхідно вирішити в соціальній сфері. Зараз в промислово-розвинутих країнах використовується багаторівневе пенсійне обслуговування, яке включає солідарну систему, обов'язкове накопичення та добровільне формування пенсійних коштів. Така структура має сприяти забезпеченню обов'язкового прожиткового мінімуму всім пенсіонерам, а також запровадженню гарантованих механізмів, за допомогою яких громадяни можуть заощаджувати кошти на старість.

Солідарна пенсійна система -  це організація забезпечення мінімальної і гарантованої пенсії, яка здійснюється державою. Її метою є гарантування кожному громадянину отримання мінімального доходу після виходу на пенсію. Така система відноситься до соціального захисту. Кошти для фінансування пенсійних виплат мобілізуються до Пенсійною фонду України шляхом обов'язкових відрахувань від заробітної плати громадян. Пенсія нараховується тільки за ті роки, коли працівник фактично сплачував пенсійні внески. Розрахунок величини пенсії проводяться не за трудовим стажем, а за страховим стажем, тобто за період, коли громадянин виплачував обов'язкові платежі до Пенсійного фонду. У випадках, коли з тих чи інших причин пенсійні виплати громадянину не досягають прожиткового мінімуму, передбачається здійснення адресних виплат малозабезпеченим громадянам за рахунок коштів державною бюджету.

Проте солідарна система забезпечує лише мінімальні виплати пенсіонерам. Як правило, вони досягають не більше 30-35 % середнього доходу працівника, який він отримував до виходу на пенсію. З метою збільшення витрат використовується система обов'язкового накопичення пенсійних коштів. Система обов'язкового накопичення передбачає перерахування частини заробітної плати громадян в обов'язковому порядку до пенсійного фонду для одержання пенсії понад мінімальної. При цьому такі внески здійснюються на індивідуальні ощадні рахунки платників. Кошти акумульовані фондом таким чином використовуються для проведення інвестиційної діяльності. Після досягнення пенсійного віку вкладники мають право на одержання вкладених коштів, а також прибутків від інвестицій, які здійснюються за рахунок працівника.

З метою формування солідарної і обов'язкової системи пенсійного забезпечення в Україні на основі Пенсійного фонду України передбачається створення двох державних фондів. Один з них буде обслуговувати солідарну, інший систему накопичення. Накопичувальний пенсійний фонд буде приймати внески громадян на індивідуальні ощадні рахунки і інвестувати їх в дохідні фінансові активи. Прибутки, одержані від інвестицій будуть розподілитися між застрахованими особами і з настанням пенсійного віку будуть додаватись до сум пенсій, які виплачуються з солідарної системи.

Третій рівень пенсійної системи, яка формується в Україні це - добровільне накопичення пенсійних коштів, яке буде здійснюватись недержавними компаніями. Вони можуть утворюватись роботодавцями, профспілками і юридичними особами. Найбільш поширеними в зарубіжних країнах є пенсійні фонди, створені роботодавцями. Світовий досвід засвідчує, що приватні пенсійні компанії нерідко виконують функції пенсійних фондів краще, ніж державні установи. Крім того, конкуренція між фондами, як правило, приводе до забезпечення ефективної пенсійної системи. З метою стимулювання розвитку недержавних пенсійних фондів передбачається прийняття пільгового податкового режиму для проведення інвестування і розміщення пенсійних накопичень громадян.

Добровільне накопичення передбачає виключно добровільні внески громадян на індивідуальні пенсійні рахунки, які відкриваються в недержавних пенсійних фондах. Такі внески будуть вкладатись в цінні папери та інші фінансові активи (акції, державні облігації, ощадні (депозитні) сертифікати комерційних банків та ін.). Після виходу на пенсію громадянин зможе одержати додаткові виплати з недержавних пенсійних фондів. Джерелами їх будуть внески громадян, а також ті доходи, які фонди одержують в процесі інвестиційної діяльності.

Запровадження   багаторівневої  пенсійної  системи   має   важливе значення для розвитку фінансової системи України. Перш за все, це приведе  до   помітної   зміни   ролі   держави   в   організації  пенсійною забезпечення.  Створення  недержавних  пенсійних  фондів приведе до формування конкурентного середовища на ринку пенсійних послуг. Такі зміни надають більше можливостей громадянам в виборі раціональних способів  використання   пенсійних  коштів.   Розвиток  обов'язкового  та добровільного      накопичення      передбачає      проведення      активної інвестиційної    діяльності    фондами.    А    це    сприятиме    активізації формування     фондового     ринку,     розвитку    діяльності     фінансової інфраструктури, розширенню кредитних операцій, збільшенню обсягів заощаджень, позитивним змінам в організації руху грошових коштів.