Орендні відносини відіграють важливу роль в процесі фінансової діяльності. За допомогою оренди суб'єкти, що мають надлишкове майно (коли   за   тих   чи   інших   причин   воно   не   використовується)можуть передати  його  в  короткострокове  або  довготермінове  використання іншим особам. Останні залучають об'єкти оренди з метою організації господарської  діяльності   в   умовах   наявності   дефіциту   фінансових ресурсів. Як з тієї, так і з іншої сторони операції є взаємовигідними. Але для забезпечення необхідна наявність певних умов. Орендні відносини реалізуються   в   відповідних   формах   і   передбачають   установлений угодами сторін порядок проведення.

Оренда -   це засноване на договорі строкове платне користування майном,   необхідним   орендареві  для   здійснення   підприємницької та іншої діяльності.  При  цьому орендодавець передає об'єкти оренди  в користування орендарю. Орендар одержує майно на визначений період і використовує його з метою забезпечення підприємницької або іншої діяльності. В умовах розвинутої ринкової економіки крім орендодавців і орендарів до складу суб'єктів оренди відносяться і посередницькі фірми. Особливою,   ускладненою   формою  оренди  є  лізинг.   Посередницькі підприємства включають лізингові компанії, комерційні банки та інших суб'єктів, що залучено до проведення орендних операцій.

До орендодавців державного і комунального майна в Україні відносяться: Фонд державного майна України його регіональні відділення та представництва; органи, уповноважені управляти майном Верховною Радою АР Крим та органами місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства. Орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, інші юридичні особи; громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. Фізична особа може бути орендарем тільки за умови, що вона є суб'єктом підприємницької діяльності.

Об'єкт оренди - це майно, яке орендодавець може передати орендарю в термінове користування на визначених умовах. До об'єктів оренди відносяться необоротні активи підприємства та земельні ділянки. Маються певні особливості визначення об'єктів оренди державного і комунального майна в Україні. Формально до об'єктів оренди відносяться цілісні майнові комплекси (ЦМК) підприємств і їх структурних підрозділів. Але при цьому оборотні активи та певна частина необоротних активів повинні бути викупленими або одержаними орендарем в кредит. Таким чином в оренду передаються переважно необоротні активи, а оборотні активи підприємства надаються орендарю, на умовах відмінних від орендних відносин. Крім ЦМК до об'єктів оренди державного та комунального майна відносяться нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше майно підприємств. Порядок надання та використання державного майна, що є об'єктом оренди регламентується Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Передача майна в оренду проводиться на основі договору, який укладається між орендодавцем і орендарем. До істотних умов договору відносяться: характеристика об'єкта (складу і вартості майна), термін оренди, величина плати та порядок її виплати, порядок використання амортизаційних відрахувань, умови відновлення та повернення орендованого майна, страхування та ін. Договір припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта, банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

У разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний повернути об'єкт на умовах, зазначених в договорі. При цьому передбачаються такі операції щодо компенсації майна, яке знаходиться у власності орендаря:

1) Якщо орендар допустив погіршення майна, він повинен відшкодувати орендодавцю збитки.

2) Покращення майна, проведені за рахунок орендаря, які можуть бути відокремлені від об'єкта орендар вправі залишити у своїй власності.

3) Поліпшення майна, що проведено орендарем за згодою орендодавця (які неможливо відокремити від об'єкта) підлягають компенсації з боку орендодавця.

4) Вартість покращень майна, що зроблені без згоди орендодавця і які не можна відокремити від об'єкта, компенсації не підлягають.

Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта несе орендодавець. Орендоване майно повинно бути застрахованим орендарем на користь учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта. В ході реалізації орендних відносин виникають певні розмежування між орендодавцем і орендарем не тільки з приводу майна, переданого в оренду. Важлива роль належить розпорядженню і власності суб'єктів на грошові потоки, що при цьому виникають.

Амортизаційні відрахування на орендовані об'єкти є власністю орендодавця і повинні використовуватися з метою відновлення орендованих фондів. Що ж стосується оренди державного і комунального майна в Україні, то тут маються деякі особливості. Згідно з законодавством амортизаційні відрахування на орендовані об'єкти нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. А використовуються вони на відновлення орендованих основних фондів, що є власністю орендодавця. В договорі оренди можуть міститися і більш   конкретні   положення  з  питань  використання  амортизаційних відрахувань.

Робота на орендованих об'єктах надає можливість для формування власності орендаря на певні об'єкти і грошові потоки. Так, у власності орендаря залишається частина прибутку, створеного з використанням орендованого майна. Величина такої частки і порядок її передачі орендарю регламентуються в договорі оренди. Орендареві належить також право власності на амортизаційні відрахування з об'єктів, що не відносяться до орендованих, а є майном орендаря. Доходи, одержані з використанням таких об'єктів також відносяться до джерел формування власності орендаря.

Оренда об'єктів може здійснюватися  в різних формах. До них відносяться:    фінансова    оренда,    операційна    оренда    і    суборенда. Фінансова    оренда   -    це,    як    правило    довгострокова    оренда,    за завершенням  якої об'єкт переходе у власність орендаря.  При цьому законодавством прийнято декілька ознак, за якими оренда може бути віднесено до фінансової. Операційна оренда - передбачає використання об'єкту орендарем  на  протязі  строку,  меншого  періоду  повної його амортизації. При цьому з закінченням такої оренди майно повертається у власність      орендодавця.    Суборенда   -    це      передача      орендарем орендованого   ним   об'єкта   в   оренду   третій   особі.   За   допомогою використання   різних   форм   оренди   досягається   реалізація   орендних відносин на найбільш вигідних умовах для орендодавця і орендаря.

За користування об'єктами оренди орендар виплачує орендодавцю орендну плату. Вона нараховується не залежно від наслідків господарської діяльності орендаря. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом, що знаходиться в державній власності не може перевищувати 10 % вартості орендованого майна. Та у разі визначення орендаря на конкурентних умовах, може бути передбачена більш висока ставка. Строки внесення орендної плати визначається у договорі. Для оренди об'єктів, що мають важливе соціальне значення орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.