Важливою
формою залучення інвестицій та розвитку господарської діяльності є концесії.
Вони впроваджуються з метою більш ефективного використання в підприємницькій
діяльності земельних ділянок та природних ресурсів, що знаходяться у державній
власності. Термін концесія переводиться з латинської мови як
дозвіл. Це надання права на проведення підприємницької діяльності недержавними
суб'єктами на об'єктах державної власності з зазначеною метою і на визначених
умовах. Такий дозвіл надається на основі концесійного договору.
Концесія
- це надання державним
органом влади права суб'єкту підприємницької діяльності на будівництво або
експлуатацію об'єктів з використанням державних ресурсів з метою забезпечення
суспільних потреб. Таке право надається на платній і строковій основі. При
цьому, суб'єкт підприємницької діяльності приймає на себе зобов'язання, пов'язані
з майновою відповідальністю та підприємницький ризик. Як правило, концесія
передбачає права на створення (будівництво), покращення або управління
(експлуатацію) об'єктів.
До
суб'єктів концесій відноситься концесієдавці та концесіонери. Концесієдавець
- це орган державної виконавчої влади або місцевого самоврядування, що
має повноваження на укладання договору оренди. Такі повноваження надаються
Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування. Концесіонером
є суб'єкт підприємницької діяльності, що одержує об'єкт в концесію. Це
може бути фізична або юридична особа. Вона може відноситися як до резидентів,
так і до нерезидентів. Надання об'єкту в концесію претенденту здійснюється, як
правило, в процесі проведення концесійного конкурсу.
До
об'єктів концесії відносяться об'єкти, що відносяться до державної або
комунальної власності та можуть бути переданими недержавним суб'єктам. Це
об'єкти, що використовуються в таких сферах діяльності:
- водозабезпечення, відвід і
чистка стокових вод;
- надання послуг міським
суспільним транспортом;
- збір і утилізація сміття;
- поставка тепла споживачам;
- будівництво та експлуатація автомобільних доріг та
об'єктів дорожнього господарства;
- будівництво та
експлуатація вантажних та пасажирських портів, аеропортів;
- надання послуг
зв'язку, кабельного телебачення, поштових послуг;
- виробництво, транспортування
і розподіл природного газу та електроенергії;
- суспільне харчування;
- будівництво житлових
будинків та їх експлуатація;
- використання об'єктів соціально-культурного
призначення.
Якщо
для проведення концесійної діяльності необхідні земельні ділянки, вони можуть
передаватися концесіонеру, в тому числі на умовах оренди зі строком, що
відповідає терміну дії концесійного договору. Особливістю є і те, що об'єкти
концесійних угод на протязі дії строку договору приватизації не підлягають.
Строк
дії концесійної угоди, що приймається сторонами і фіксується в договорі, може
бути в межах від 10 до 50 років. Він підлягає зміні тільки за узгодженням
сторін. До важливих положень концесійної угоди, що пов'язані з грошовими
потоками, відносяться порядок використання амортизаційних відрахувань,
оновлення об'єкту і умови його повернення, розмір і порядок внесення
концесійних платежів, страхування концесіонером об'єкту та ін.
Загальною
вимогою законодавства є те, що амортизаційні відрахування на об'єкт концесії
залишаються в розпорядженні концесіонера і використовуються виключно на
оновлення об'єкта. Право власності на покрашене, реконструйоване та
переоснащене майно належить власнику (державі). Відшкодування збитків, що
виникають у зв'язку з покращенням майна проводиться за рахунок одержаного
прибутку. Майно, що одержане в концесію зараховується на баланс концесіонера. З
метою стимулювання концесійної діяльності концесіонер може звільнятися від
сплати загальнодержавних і місцевих податків та зборів.
За
використання об'єктів концесіонер виплачує концесійні платежі, що передбачені
концесійним договором. Вони повинні здійснюватися незалежно від наслідків
господарської діяльності концесіонера. Для розвитку збиткових та
низькорентабельних об'єктів концесіонерам можуть надаватися пільги за концесійними
платежами, а також дотації та компенсації. Порядок їх надання установлюється
Урядом. Концесійні платежі зараховуються до Державного бюджету України або до
місцевого бюджету. Методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів
визначаються Кабінетом Міністрів України.
|