При проведенні аналізу фінансових
активів важливе значення мас розрахунок величини їх вартості з урахуванням
фактора часу. Такий підхід передбачає, що вартість грошових надходжень
(потоків), що нараховуються і виплачуються на відповідні активи змінюється в
часі. На цей процес впливають різні фактори: інфляція, дефляція, можливість
одержання грошових потоків за альтернативними вкладеннями, ліквідність
фінансових активів та ін. Визначення вартості активів з урахуванням часу
використовується при прийнятті рішень з питань фінансування га інвестування тих
чи інших проектів. Важливе значення такому аналізу належить при розрахунках
вартості купівлі або продажу активів, проведенні порівняльної характеристики
вартості активів, розробці моделей формування портфеля цінних паперів та ін.
Фінансові
активи - це активи, що відображають проведення фінансової
діяльності шляхом участі в капіталі, використання позик та інших інструментів.
Згідно з законодавством України до фінансових активів відносяться кошти, цінні
папери, боргові зобов'язання та права вимоги боргу, не віднесені до цінних
паперів. Грошові кошти відносяться до фінансових активів, які можуть бути
використані в процесі проведення інвестиційної, кредитної та іншої діяльності,
пов'язаних з прямим або непрямим інвестуванням. Використання фінансових
активів, як правило, пов'язано з рухом грошових потоків (надходжень або
виплат).
Грошові потоки зводяться до надходжень
або витрачання коштів в процесі проведення господарської та фінансової
діяльності. Надходження коштів до активів певного суб'єкту розглядається як
позитивний грошовий потік. Витрати коштів, що проводяться в зв'язку з
забезпеченням діяльності суб'єкту складають від'ємний грошовий потік.
Алгебраїчна сума додатніх та від'ємних грошових потоків з конкретного виду
діяльності або з діяльності суб'єкта в цілому являє собою чистий грошовий
потік. Оскільки за використанням різних фінансових інструментів грошові потоки
здійснюються в різні проміжки часу, при розрахунках вартості грошових потоків
важлива роль належить оцінці їх з урахуванням часу.
Проведення виплат коштів на фінансові
активи в визначені проміжки часу має важливе значення не тільки для додержання
прийнятих умов інвестування, а і для розрахунку величини та структури капіталу,
залученого до інвестиційних процесів. Так, надходження на фінансові активи, що
можуть бути одержані сьогодні мають більш велику потенційну вартість ніж така ж
сама сума, що буде отримана через місяць або рік. Це пов'язано з дією багатьох
факторів. До найбільш важливих з них відносяться:
1)
інфляція;
2)
ризик повної
або часткової втрати надходжень, що повинні виплачуватися в майбутні періоди з
причин нездатності платника забезпечити передбачені виплати;
3)недостатня
ліквідність фінансового активу, наслідком чого є неможливість його реалізації
за передбаченою ціною;
4)
погіршення умов
фінансового розвитку в країні, а також посилення податкового тиску;
5)
кошти, одержані
сьогодні можуть використовуватися з метою інвестування в дохідні активи на
відміну від активів, то будуть одержані в майбутні періоди.
Враховуючи дію факторів часу, а також
невизначеності в фінансовій теорії використовуються такі аксіоми:
1.
Сума грошових
коштів, одержаних сьогодні мас більшу вартість, ніж гака ж сума, що може бути отриманою
через певний період.
2.
Вклади в більш
ризикові фінансові активи мають меншу вартість, ніж в менш ризикові.
Ці визначення можна використовувати і
при оцінці вартості грошової одиниці. Згідно з таким підходом, гривня, одержана
сьогодні, мас більш високу реальну вартість, ніж через визначений період. Л
гривня, вкладена в більш надійні активи коштує більше, ніж в менш надійні.
Більш ризикові активи - це активи, на які ймовірність одержання
доходів с меншою, ніж в менш ризикові. Якщо прийняти за коефіцієнт ймовірності
одержання доходів на певний актив за одиницю, то такий показник
використовується тільки для безризикових активів. Збільшення ризику одержання
передбачених доходів супроводжується зменшенням коефіцієнта ймовірності і
виражається показником меншим за одиницю.
Та такі підходи використовуються лише
при проведенні оцінки позитивного грошового потоку. Стосовно від'ємних потоків
доцільним є застосування обернених теорем. Вартість від'ємного грошового потоку
в розрахунку на сьогоднішній день буде меншою, ніж через певний період. А
вкладення капіталів в більш надійні (менш ризикові активи) для від'ємного
грошового потоку мають меншу вартість, ніж в активи з більшим ризиком. Тому при
розробці інвестиційних проектів до уваги необхідно приймати два види вартості:
майбутню (нарощену) і теперішню (поточну або приведену).
Майбутня
(нарощена) вартість - це вартість, що
буде отримана на даний актив через визначений період часу. Вона визначається з
урахуванням таких факторів: величини вкладеної грошової суми в даний актив,
терміну вкладення, ставки доходу, передбаченої до виплати; порядку нарахування
і виплати доходів. Наприклад, якщо грошові кошти в сумі 1000грн. вкладаються в
комерційний банк терміном на З місяці, з умовою погашення даного внеску і виплатою
доходу в розмірі 15%, то до закінчення визначеного терміну величина майбутніх
грошових потоків на даний актив складе
1
000 гри. + 150 грн. = 1 150 гри.
Якщо ставка доходу зросте у 2 рази і
складе 30 %, то майбутня вартість вкладень буде відповідати 1 300 грн.
У тому випадку, коли відома майбутня
вартість грошових надходжень на даний актив, але не відомо, яку суму вона
складе в розрахунку на сьогоднішній день, визначається поточна вартість
майбутніх доходів. Поточна (або
приведена) вартість - це вартість майбутніх грошових надходжень
на даний актив у розрахунку на сьогоднішній день.
Припустимо, що на фінансовий актив
(наприклад, за облігацією), можна одержати доходи (номінал 1 000 грн. і
процентний платіж 200 грн.) через 3 місяці. Відомо також, що ця облігація в
даний час на фондовому ринку продасться за ціною 920,4 грн. Вкладаючи кошти в
даний фінансовий інструмент, інвестор несе ризик. Адже передбачені умовами
емісії платежі (номінал і дохід) можуть бути взагалі не виплачені, або
компенсованими тільки частково, бо відбудеться їх знецінювання внаслідок дії
інших факторів (інфляції, збільшення ставок оподатковування та ін.).
У такому випадку виникає необхідність
розрахунку реальної вартості даного активу на сьогоднішній день. Це дасть
можливість порівняти її з ринковою ціною. А на цій основі можна буде прийняти
рішення про доцільність, чи, навпаки, недоцільність придбання даної облігації.
Однак, для проведення таких розрахунків,
необхідно визначиш ризик вкладення капіталу в даний актив. Він повинен відображати
дію всіх розглянутих вище факторів:
Кд = Кб + Кг + Кр + Км + Кт + ... К ін,
де Кд - коефіцієнт дисконтування; Кб - базова
ставка; Кг - ризик галузевий; Кр - ризик ринковий; Км - ризик менеджменту; Кт -
ризик технологічний; Кін - коефіцієнт,
що враховує інші види ризиків.
Коефіцієнт
дисконтування називають ще ставкою дисконту, альтернативними витратами,
межовою нормою доходності. З використанням такого коефіцієнту майбутні грошові
надходження на актив приводяться до сьогоднішнього дня. Тому така вартість
називається приведеною.
Врахування коефіцієнту дисконтування
при визначені поточної вартості позитивних грошових потоків приводе до
зменшення їх величини. І, навпаки, від'ємні грошові потоки при ньому
збільшуються. Так, коли прийняти, що надходження на фінансовий актив складають
1200грн., та існує ризик їх одержання, тобто коефіцієнт ймовірності одержання
доходів менше одиниці, тоді приведена вартість для суб'єкту з позитивними
доходами буде меншою за 1200 грн. А від’ємні грошові потоки в разі їх затримки можна розглянути
як додаткове джерело доходів. Тому їх дисконтування дає суму більшу за 1200 грн.
Порівнюючи поточну вартість з ринковою
вартістю облігації, можна зробити висновок про доцільність придбання (або
продажу) даного активу. Перевищення поточної вартості облігації над її ринковою
ціною є свідченням того, що реальна вартість облігації складає більшу суму, ніж
величина яку необхідно заплатити за її придбання. І, навпаки, якщо поточна
вартість облігації нижче її ринкової ціни, то придбання її не є доцільним.
Проведення розрахунків інвестиційних
проектів передбачає використання такого показника, як чиста приведена вартість. Вона відображає приріст
вартості, що одержує інвестор в результаті інвестування. Чиста приведена
вартість розраховується як різниця між поточною вартістю активів та сумою
інвестицій (витрат) на їх придбання.
|