Фінанси завжди існують в певній
системі, яка складається з багатьох елементів. У якості елементів виступають
суб'єкти фінансової діяльності, які здійснюють фінансові операції між собою.
Кожен із суб'єктів здійснює операції з мобілізації, розподілу і використання
фінансових ресурсів, пов'язаних з проведенням певних видів діяльності. Такі
операції проводяться в певних умовах і підлягають регулюванню з боку державних
органів влади та управління. Тому розвиток фінансової системи передбачає
наявність певного фінансово-кредитного механізму, в рамках якого здійснюються
фінансові операції суб'єктів.
Фінансова
система - це сукупність фінансових операцій, які
проводяться суб'єктами фінансової діяльності з використанням певного
фінансово-кредитного механізму. Розгляд фінансової системи за складом суб'єктів
передбачає визначення підсистем діяльності таких суб'єктів. До них відносяться;
державні фінанси, фінанси недержавних підприємств і установ, фінанси громадян,
фінанси спільних підприємств, фінанси закордонних юридичних та фізичних осіб та
ін. В свою чергу, кожен із названих елементів включає певну сукупність
фінансових операцій, яка розглядається як фінансова підсистема.
Зокрема, державні фінанси включають
державний бюджет, фінанси державних цільових фондів, державний кредит, фінанси
державних підприємств і установ та ін. Державні фінанси охоплюють проведення
таких операцій: формування доходів, розподіл видатків, здійснення інвестиційної
діяльності, передачу державного манна в оренду, проведення приватизації
державного майна, створення спільних підприємств, залучення і використання
грошових коштів на умовах кредиту та ін. В рамках державних фінансів фінансові
операції можуть проводитись різними суб'єктами державного управління: урядом,
центральним банком, правлінням державних цільових фондів, органами
управління державними підприємствами і
установами, місцевими органами
самоврядування та ін.
Фінанси недержавних підприємств і
установ включають фінанси індивідуальних, приватних і колективних підприємств.
В свою чергу, колективні підприємства поділяються на господарські товариства,
кооперативи, сімейні підприємства та ін. Фінанси громадян поділяються на
фінанси домогосподарств та фінанси громадян суб'єктів підприємницької діяльності.
Фінанси спільних господарств це фінанси підприємств, які створюються державними
органами управління, юридичними та фізичними особами за участю іноземних
учасників. На території України фінансові операції проводяться також
зарубіжними юридичними і фізичними особами, які мають резиденцію в Україні
(резиденти) або діють за межами України (нерезиденти).
Взаємодія між елементами фінансової
системи здійснюється з використанням різних інструментів. До них відносяться:
податки, збори, відрахування, інвестиції, кредити, дотації, субвенції, ціни та
тарифи, квоти, ліцензії, емісія грошових коштів, цінних паперів, продаж
активів, формування і використання страхових фондів та ін. Така взаємодія
проводиться в рамках певного фінансово-кредитного механізму. Фінансово-кредитний механізм
- це сукупність способів, форм та інструментів, які прийняті до
використання в процесі проведення фінансових операцій.
Такий механізм передбачає використання
певних форм і методів фінансової діяльності, які регламентуються законодавством
та рішенням державних органів управління. До них, зокрема, відносяться
встановлені законодавством форми і способи підприємницької діяльності, емісії
цінних паперів, прямого і непрямого оподаткування, форми проведення
інвестиційної діяльності, умови та методи кредитування суб'єктів господарської
діяльності та ін.
Форми і методи фінансової діяльності
мають об'єктивні основи і можуть використовуватись суб'єктами шляхом вибору
найбільш доцільних для вирішення поставлених задач. Форми, способи та інструменти,
які не заборонено до використання нормативними актами, можуть також
використовуватись суб'єктами фінансової діяльності.
Фінансово-кредитний механізм передбачає
використання певних способів мобілізації фінансових ресурсів суб'єктами
фінансової діяльності. До них, зокрема, відносяться:
1.
Самофінансування.
Це мобілізація додаткових фінансових ресурсів за рахунок доходів, одержаних
суб'єктом за попередні періоди.
2.
Кредитування.
Воно зводиться до мобілізації фінансових ресурсів на умовах позики.
3.
Емісія і
розміщення цінних паперів. Це залучення ресурсів шляхом проведення емісії та
продажу цінних паперів.
4.
Державне
фінансування передбачає залучення ресурсів з державного бюджету або державних
цільових фондів. Воно проводиться в рамках програм фінансування галузей або
напрямів розвитку за рішенням державних органів влади і управління.
5.
Зарубіжне
фінансування. Це мобілізація ресурсів, які надаюіься міжнародними фінансовими
організаціями, іноземними держаками, зарубіжними юридичними та фізичними
особами в рамках програм, які фінансуються з мстою вирішення певних проблем.
6.
Інше
фінансування охоплює безоплатну передачу цінностей, внески до статутних фондів
неакціонерних форм господарських товариств, кошти, одержані в процесі
реструктуризації капіталу та ін.
Важлива роль в проведені фінансової
діяльності належить фінансовій інфраструктурі.
Фінансова
інфраструктура - це сукупність
інститутів (підприємств, установ, служб), які забезпечують організацію
проведення фінансової діяльності. Як правило, такі інститути є посередниками
фінансової діяльності і обслуговують їх операції. До фінансової інфраструктури
відносяться комерційні банки, фондові, валютні і товарні біржі, інвестиційні
фонди і інвестиційні компанії, страхові фірми, дочірні товариства, аудиторські
і консультативні фірми, торгівці цінними паперами, реєстратори, зберігачі,
депозитарії та ін. Вони надають певні фінансові послуги юридичним та фізичним
особам на умовах, визначених законодавством. Фінансова послуга - це операції з фінансовими
активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок, та за
рахунок цих осіб або за залучені кошти з метою отримання прибутку або
збереження реальної вартості активів. Такі операції проводяться суб'єктами
фінансової інфраструктури на основі одержаних ліцензій. Діяльність учасників
фінансових послуг проводиться на певних ринках: банківських послуг, страхових
послуг, операцій з цінними паперами та ін.
|