Надходження до державною бюджету - це кошти, що залучаються до складу доходів державного бюджету з метою фінансування запланованих видатків. Надходження до бюджету включають доходи бюджету та кошти, що залучаються на основі позики. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1. Податкові надходження.

2. Неподатної надходження.

3. Доходи від операцій з капіталом.

4. Трансферти.

Фінансування дефіциту бюджету проводиться шляхом мобілізації коштів та одержання позик. Класифікація фінансування бюджету здійснюється за категоріями кредиторів (або власників боргових зобов'язань) та за типами боргових інструментів.

Податкові надходження - це доходи, що залучаються до складу державного бюджету в формі загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Питома вага таких надходжень в структурі доходів Державного бюджету складає від 65 до 70 %, а частка в ВВП від 9 % до 12 %. До податкових надходжень відносяться прямі і непрямі податки, збори та обов'язкові платежі. Зокрема, податкові надходження включають податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості активів, платежі за використання природних ресурсів, акцизи, податок на додану вартість, ввізне мито, плату за ліцензії та ін.

Неподаткові надходження - включають доходи, що одержує держава від власності, підприємницької діяльності, фінансових санкцій та інших, що не відносяться до обов'язкових податків і зборів.

Неподаткові надходження до державного бюджету включають:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

Неподаткові надходження - це стаття доходів бюджету, яка займає друге місце в структурі доходів. Вона складає біля 25 % доходів бюджету і 20 % величини ВВП. До надходжень від власності та підприємницької діяльності відносяться: рентна плата за нафту та газ власного видобутку; надходження від реалізації надлишкового озброєння; плата за транзит нафти і газу через територію України; дивіденди, нараховані на акції, частки держави, орендна пата за оренду державного майна та ін.

Третя група надходжень до державного бюджету - доходи від операцій з капіталом. Вона займає відносно невелику частку в структурі доходів біля 1,5 % (і біля 0,05 % ВВП). Ця група включає такі доходи: від продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та державних запасів товарів з державних резервів.

Трансферти - це кошти, одержані бюджетом на безоплатній та безповоротній основі. Такі кошти Державним бюджетом можуть бути одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав та міжнародних організацій. Частка трансфертів в доходах Державного бюджету є невеликою і складає до 0,15 % їх загальної суми.

До джерел фінансування дефіциту державного бюджету відносяться внутрішні та зовнішні запозичення. При цьому вони не можуть використовуватися для забезпечення поточних видатків держави. Винятком можуть бути випадки, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. Емісійні кошти НБУ не можуть використовуватися для фінансування дефіциту Державного бюджету. Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу установлюються законом про Державний бюджет України (чи рішенням про місцевий бюджет). Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % ВВП.

Надходження до державних цільових фондів включають обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб до державних цільових фондів. Такі відрахування проводяться з метою забезпечення фінансування державних цільових програм. Державні цільові фонди займають до 0,3 % в доходах Державною бюджету. Зокрема, сюди включаються відрахування до фондів: здійснення заходів щодо ліквідації наслідків ЧАЕС; соціального страхування; сприяння зайнятості населення; інноваційного фонду; соціального захисту інвалідів; охорони навколишнього середовища: будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування; фонду фінансування витрат на авіаційну діяльність та ін.

Розділ, який охоплює інші доходи, включає надходження у вигляді: перевищення доходів над видатками Національного банку України, коштів, одержаних від розміщення внутрішніх позик; надходження у вигляді повернутих державних позик, процентів за позиками і кредитами, наданими державою, коштів від конфіскованого майна, безхозного майна та ін.

Всі податкові доходи Державного бюджету в залежності від категорій платників поділяються на такі групи:

1. Податки з доходів фізичних осіб.

2. Податки на доходи юридичних осіб.

3. Податки на соціальне страхування.

4. Акцизи.

5. Податки на майно і дарування.

Особливістю формування доходів бюджету в Україні є відносно низька питома вага податків з громадян (в 2-3 рази нижча, ніж в інших країнах), досить висока частка доходів юридичних осіб, порівняно великі (з урахуванням відрахувань до Пенсійного фонду України) платежі на соціальне страхування. Не зовсім раціональним є і співвідношення між прямим і непрямим оподаткуванням. Прямі податки складають біля 25 % доходів, а акцизи більше 35 %. Доцільним є оподаткування в більшій мірі прямими податками.

Згідно з порядком розподілу і надходження доходів до відповідних бюджетів,   всі   доходи   поділяються   на   закріплені   і   регулюючі.  До закріплених доходів відносяться доходи, які повністю або в установленій законодавством   частці   (від   загальнодержавних   податків   та   зборів) перераховуються    до     відповідних     бюджетів.     Порядок     розподілу закріплених доходів між ланками бюджетної системи установлюється Бюджетним Кодексом України. До таких доходів відносяться: податок на майно підприємств і організацій, плата за землю, орендна плата за оренду   майна   цілісних   майнових   комплексів,   які   перебувають   у загальнодержавній власності, перевищення доходів над видатками НБУ, одержані   дивіденди   на   акції,   що   знаходяться   в   загальнодержавній власності та ін.

Регулюючі доходи - це надходження до відповідного бюджету коштів у вигляді відрахувань (від загальнодержавних податків і зборів), які затверджуються на кожний бюджетний рік. Такі доходи визначаються Законом про Державний бюджет на поточний рік. До регулюючих доходів в України відносяться: ПДВ, акцизний збір, доходи від приватизації державного майна, прибутковий податок з громадян, збір на обов'язкове пенсійне страхування, який сплачується при купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами, нерухомості та ін.