При
заповнені облікових регістрів можливі помилки. Помилки виникають з різних
причин: внаслідок втоми, недбалості працівника, несправності облікового
пристрою або комп'ютера. Однак у тексті та цифрових даних первинних документів,
облікових регістрів і звітів підчищення й необумовлені виправлення не
дозволяються. А в документах, якими оформлено касові, банківські операції та
операції з цінними паперами, виправлення не допускаються, документ оформляють заново.
Помилки можуть бути локальні — перекручування
інформації тільки в одному обліковому регістрі (наприклад, неправильно
поставлена дата) і транзитні — помилка автоматично проходить через декілька
облікових регістрів, наприклад, перекручування запису будь-якої суми в журналі
реєстрації операцій веде до помилок на рахунках, в оборотній відомості й
балансі.
Найчастіше помилки трапляються в тексті
операцій, тоді вони призводять до неправильної кореспонденції рахунків —
бухгалтерської проводки.
Помилки часто трапляються при записах сум.
Записавши суму в дебет одного рахунка, бухгалтер забуває записати її в кредит
другого рахунка і навпаки. Інколи, записавши суму до журналу, він забуває
рознести її за бухгалтерськими рахунками. Інколи, записавши суму в регістри
синтетичного обліку, бухгалтер забуває про аналітичний облік.
Цю групу помилок можна легко проконтролювати
шляхом правильного ведення методу подвійного запису.
Усі допущені помилки необхідно своєчасно
виявити та належним чином виправити. Якщо в результаті перевірки виявлено
помилку, то необхідно з'ясувати величину помилки, її місце (за дебетом чи
кредитом відповідного рахунка), встановити об'єкти, де помилки є найбільш
імовірними, порівняти дані взаємозв'язаних регістрів. Надійним, але досить
громіздким способом виявлення помилок, є спосіб пунктування, коли суцільно або
вибірково перевіряють записи, позначаючи перевірені суми певним чином.
Порядок виправлення помилок залежить від
їхнього характеру і часу виявлення. Чинним Положенням про документальне забезпечення
записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів
України від 24 травня 1995 р. №88, передбачено виправлення помилок такими
способами: коректурним, "червоним сторно" і додаткових записів. Кожен
із цих способів використовують для виправлення певного виду помилок.
Коректурний
спосіб виправлення помилок полягає в тому, що неправильний запис закреслюється
однією рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть
правильну суму або текст. Виправлення помилки має бути застережено надписом
"Виправлено" і підтверджене підписом у документі — особи, що
підписала документ, в обліковому регістрі — особи, що зробила виправлення із
зазначенням дати. Цей спосіб може застосовуватися тоді, коли ще не складено бухгалтерські
проводки і звіти, тобто це в основному арифметичні помилки й описки.
Спосіб
"червоне сторно" полягає в тому, що неправильний бухгалтерський запис
роблять повторно в тій самій кореспонденції рахунків, що і помилковий запис,
але червоним кольором, що означає від'ємні числа. У цьому випадку суми,
записані червоним чорнилом, віднімаються (анулюються). Одночасно звичайним
чорнилом роблять другий запис із зазначенням правильної кореспонденції рахунків
і суми. У результаті одержують правильне відображення операції в обліку. При
комп'ютерній обробці даних суму "червоного сторно" беруть у дужки або
рамку.
Виправлення помилок способом "червоного
сторно" супроводжують спеціальним документом бухгалтерського оформлення —
довідкою, в якій робиться посилання на номер і дату помилкового запису, що
підлягає виправленню, а також документа, який став підставою такого
виправлення. У практиці облікової роботи даний спосіб використовують у випадках
коли допущено помилку в кореспонденції рахунків, записана операція повністю не
відбулася, відображена в регістрах сума господарської операції більша, ніж
фактичний розмір її виконання.
Так, за документом на склад надійшли
товарно-матеріальні цінності (малоцінні та швидкозношувані предмети) на суму 10
000 грн, які помилково було відображено як виробничі запаси. У бухгалтерському
обліку було зроблено таку кореспонденцію рахунків:
Д-т 20 "Виробничі запаси"
К-т 63 "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками"
10 000 грн
Для виправлення помилкового запису
неправильний запис спочатку "сторнують", тобто записують червоним
чорнилом (або в дужках, рамці).
Д-т 20 "Виробничі запаси"
К-т 63 "Розрахунки з постачальниками і
підрядниками" 10 000 грн
Пізніше роблять правильний запис:
Д-т 22 "Малоцінні та швидкозношувані
предмети"
К-т 63 "Розрахунки з постачальниками і
підрядниками" 10 000 грн
Отже, з
прикладу видно, що перший помилковий запис було анульовано другим виправним
записом за тією ж кореспонденцією і сумою, але червоним кольором. Третій запис
відображає операцію правильно. При визначенні підсумків (оборотів) буде
враховуватися тільки третій запис. У випадку, коли запис на рахунках зроблено в
правильній кореспонденції, але в перебільшеній сумі, також можна застосувати спосіб
"червоного сторно". Тоді на суму різниці між неправильною
(перебільшеною) величиною і правильною сумою роблять часткове сторно. Цей
прийом широко використовують для коригування планових показників до рівня
фактичних при перевищенні планових показників над фактичними, зокрема при
калькулюванні готової продукції і визначенні її фактичного обсягу.
Спосіб
додаткових записів застосовують у тих випадках, коли бухгалтерську
кореспонденцію рахунків складено правильно, але в меншій сумі, ніж фактично
виконана господарська операція. Для виправлення такої помилки необхідно
додатково провести дану операцію на різницю між правильною і помилковою
(проведеною) величиною.
Так, на підставі накладної для потреб
виробництва відпущено зі складу цементу на суму 12 000 грн. При цьому було
зроблено бухгалтерську проводку:
Д-т 23 "Виробництво"
К-т 20 "Виробничі запаси"
12 000 грн
Пізніше було виявлено, що відпущений цемент
М-500 оцінено за вартістю цементу М-400. Справжня його вартість становила 16
000 грн. Отже, допущено помилку на суму 4000 грн (16 000 - 12 000). На підставі
довідки бухгалтерії з поясненням і розрахунком різниці вартості роблять
додатковий запис, а саме:
Д-т 23 "Виробництво"
К-т 20 "Виробничі запаси"
4 000 грн
Отже, підсумок обох записів правильно
відображає здійснену операцію — вартість фактично витраченого матеріалу у
виробництві.
Додаткові записи використовують при коригуванні
планових показників (незавершеного виробництва, собівартості виготовленої і
реалізованої продукції тощо) до рівня її фактичного значення, коли фактичні
показники перевищують планові.
Кожен
із розглянутих способів виправлення помилок забезпечує правильне відображення
економічної сутності господарських операцій, сприяє здійсненню контролю й
отриманню достовірної облікової інформації для потреб управління.
|