Система національних рахунків (СНР) — обліково-статистичний стандарт, що дає змогу на основі взаємопов'язаних показників і класифікацій здійснювати макроекономінний облік, розрахунки макроекономінних показників і їх аналіз. Цей стандарт основоположний для більшості країн світу в кількісній характеристиці стану економіки, моніторингу, контролю та прогнозування її розвитку.

 Ідея макроекономічного обліку, або національного рахівництва, належить голландському статистику Едварду ван Кліффу. Її було використано для побудови макроекономічних показників розвитку країн і узагальнення взаємопов'язаної інформації щодо економічного і соціального розвитку групи країн і світового співтовариства.

 У світі відомі такі системи макроекономічного обліку:

- СНР ООН: система національних рахунків (System of National Accounting, SNA);

- ЄСІЕР: Європейська система інтегрованих економічних розрахунків (European System of Integrated Economic Accounting, ESA);

- БНГ: Баланс народного господарства СНД (Material Productious System, MPS).

 З погляду методології бухгалтерського обліку СНР — макроекономічне бухгалтерське відображення кругообороту доходу за звітний період.

 Становлення та розвиток СНР ООН має свою історію. Так, у 1953 р. групою експертів під керівництвом Родиса Стоуна, декана факультету прикладної економіки Кембриджського університету розроблено першу стандартну СНР ООН. У 1968 р. ООН запропонувала нову СНР, де було узагальнено досвід СІНА, Англії, Франції з національного рахівництва, а в 1990 р. СНР переглянуто з урахуванням набутого на той час світового досвіду.

 Вперше, інтерес до СНР виявили міжнародні фінансові інституції та банки, зокрема Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ) та ін. За цих умов у 1993 р. було укладено стандартну СНР для потреб міжнародних фінансових організацій. 1991 р. вважається початком впровадження СНР в Україні. Вперше опубліковано СНР за 1989—1994 pp., створюються передумови для внесення щомісячних і щоквартальних рахунків макропоказників, таких як ВВП, ВНД тощо. У 1995 р. світове співтовариство прийняло третю версію, яка запроваджується ООН, що враховує потреби глобалізації економіки та сучасні тенденції її розвитку.

 СНР структурно складається з логічно послідовної інтегрованої сукупності макроекономічних рахунків, балансових відомостей і таблиць, стандартизованих щодо концепцій, визначень, конвенцій і правил обліку. Система включає послідовно взаємопов'язані рахунки, що належать до різних видів економічної діяльності, яка відбувається у звітному періоді, балансові відомості, що фіксують вартість активів і пасивів економічних суб'єктів на початок і кінець періоду, групові таблиці зведених операцій щодо відтворення доходу. Перелічені структурні елементи СНР — узгоджені й усталені за певними ознаками класифікацій і групувань.

Найважливішими класифікаціями в СНР є: класифікація видів економічної діяльності, класифікація суб'єктів за формами власності, організаційно-правових форм господарювання, класифікація продуктів, товарів та послуг зовнішньоекономічної діяльності, класифікація об'єктів адміністративно-територіального устрою.

Найважливішими групуваннями в СНР є: групування інституційних резидентних і нерезидентних одиниць за секторами (нефінансові корпорації, фінансові корпорації, загальнодержавне управління, домашні господарства, некомерційні організації, інші країни світу (решта світу)); групування за операціями (виробництво, утворення доходу, розподіл і перерозподіл доходу, використання фактичного доходу); групування за змістом операцій (операції з товарами і послугами, розподільчі операції, нагромаджувальні операції, балансуючі операції).

 Національні рахунки будують за відомою схемою бухгалтерських рахунків. Кожен рахунок має дві сторони: справа записують одержані вартості як ресурси, зліва — сплачені як використання цих ресурсів. Відповідно до бухгалтерської методології — права сторона позначається "ресурси", ліва — "використання". Різниці між ресурсами і їх використанням утворюють балансуючі статті, які відбивають результат певного економічного процесу або майнового стану. Стаття, що закриває черговий рахунок щодо використання, відкриває ресурсну сторону наступного рахунка системи. Завдяки цьому національні рахунки набувають ланцюгового зв'язку, а їх показники залежно від завдань аналізу можуть бути агреговані чи дезагреговані. Деякі рахунки не мають балансуючих статей, оскільки є балансами завдяки своєму змістові.

Технікою макроекономінного обліку в СНР є подвійний запис. Кожну економічну операцію на основі певних змістовних таблиць, балансових відомостей та розрахунків відображають двічі: у ресурсах і у використанні, що відповідає за бухгалтерською методологією записом за дебетом і кредитом. Таке проведення операції методом подвійного запису в СНР є основним.

 Якщо в бухгалтерському обліку за прийнятою системою відображають господарські операції операційного циклу, то в Системі національних рахунків відображають операції економічного циклу кругообороту капіталу, коли сума значень всіх вихідних потоків дорівнюватиме сумі значень усіх вхідних потоків.

Ця обставина й обумовлює використання системи рахунків. У СНР використовують 9 синтетичних рахунків, кожен з яких має свій шифр і назву:

0 — Зведений рахунок товарів і послуг;

 1 — Рахунок виробництва;

2 — Рахунок утворення доходу;

 3 — Рахунок розподілу первинного доходу;

 4 — Рахунок вторинного розподілу доходу;

 5 — Рахунок використання доходу;

 6 — Рахунок операцій з капіталом;

 7 — Рахунок фінансування;

 8 — Рахунок інших країн (решти світу).

економіку держави в цілому, пропорції між макровеличинами; рахунки другого класу деталізують рахунки першого класу щодо показників виробництва, споживання і нагромадження продукту і складають для окремих галузей, товарів; рахунки третього класу деталізують рахунки першого класу щодо показників доходів і видатків, капітальних вкладень, їх складають для окремих секторів економіки.

В Україні національні рахунки розробляє Державний комітет статистики за міжнародним стандартом — СНР ООН 1993 p. Зведені рахунки як для економіки в цілому, так і за її секторами, а також аналітичні таблиці ключового показника СНР — валового внутрішнього продукту (ВВП) публікуються у статистичному щорічнику України.

 У застосуванні СНР в Україні є ще проблеми методологічного і організаційного характеру, зокрема адаптації офіційної статистики до умов ринкової економіки; розробки і застосування нових класифікацій і групувань за секторами, галузями, видами діяльності; завершення реформи бухгалтерського обліку в напрямі міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності; удосконалення системи збирання й обробки економічної інформації, зокрема вибіркових обстежень, реєстрів, переписів тощо; підготовка сучасних кадрів.

 Варто зазначити, що близько 80 % інформації про економічний та соціальний розвиток держави статистика отримує через систему бухгалтерського обліку. Тому якість облікової інформації, а отже, достовірність і точність розрахованих за СНР макроекономічних показників залежить від системи бухгалтерського обліку. Тому завдання удосконалення бухгалтерського обліку і фінансової звітності на сьогодні є надзвичайно актуальним.

Як бачимо, між бухгалтерським обліком і Системою національних рахунків існує взаємозв'язок. Між цими двома системами обліку багато спільного щодо цілей, методів обліку, оцінки окремих статей прибутків і витрат тощо. Ця спільність випливає насамперед з того, що метою обох систем обліку є забезпечення інформації для прийняття рішень, пов'язаних з управлінням економікою і підвищенням її ефективності. Проте в одному випадку йдеться про управління і прийняття рішень на мікрорівні, тобто на підприємстві або, у крайньому випадку, на середньому рівні, тобто в галузі, а в іншому — інформація призначена для прийняття рішень на макрорівні, тобто економіки в цілому.

 У процесі свого розвитку МСБО і СНР справляли один на одного взаємний вплив. Достатньо зазначити, що СНР, яка з'явилася набагато пізніше бухгалтерського обліку, сприйняла багато його загальних принципів, наприклад, принцип подвійного запису кожної операції, чітке розмежування між активами і пасивами. Як уже згадувалося, один з основоположників СНР — голландський економіст Е. ван Кліфф, якого вважають винахідником терміна "національне рахівництво", у своїй роботі з проблем СНР, написаній наприкінці 30-х років, обґрунтовував можливість застосування принципів бухгалтерського обліку для опису економіки в цілому. Проте між СНР і бухгалтерським обліком існує певне розходження.

 На нашу думку питання про взаємозв'язок між двома системами обліку має два аспекти: теоретичний і практичний. Теоретичний аспект пов'язаний зі з'ясуванням взаємозв'язку між цими двома видами обліку в принципі, з визначенням можливих напрямків удосконалення і гармонізації СНР і бухгалтерського обліку. Практичний аспект передбачає використання даних бухгалтерського обліку для розробки національних рахунків у даний час і найближчій перспективі, з'ясовує, які корективи необхідно внести в дані й методологію бухгалтерського обліку для того, щоб вони відповідали вимогам СНР.