Споживчий кредит
Споживчий
кредит - це позичка, яка
надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам - резидентам
України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і
повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного
договору.
У залежності
від цільового спрямування споживчі кредити поділяються на:
-
поточні потреби (придбання товарів тривалого користування та послуг);
-
витрати капітального характеру.
Банки
надають споживчі кредити фізичним особам на поточні потреби у розмірах, що
визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування,
в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в
забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів. Для
одержання кредиту позичальник подає банку:
- паспорт;
- заяву на одержання кредиту, де зазначаються
об'єкти кредитування, сума кредиту, строк погашення, забезпечення;
- документи, що підтверджують
платоспроможність позичальника (довідка з місця роботи про суму заробітку та
суму утримань, за наявності інших доходів - документи, що підтверджують їх
одержання);
При
видачі кредиту на придбання товарів тривалого користування жодних звітів про
цільове використання коштів позичальник банку не надає.
Споживчий
кредит надається тим громадянам, які мають постійне джерело доходів.
Максимальний розмір позички на придбання товарів тривалого користування
встановлюється в залежності від середньомісячної заробітної плати позичальника,
але сума кредиту не повинна перевищувати розмір, встановлений правлінням банку.
Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкта кредитування,
розміру позички, платоспроможності клієнта. Як правило, строк користування
кредитом не перевищує двох років, а в окремих випадках - трьох.
Щодо
споживчого кредиту на витрати капітального характеру, то він потребує від
населення надання банкам звітів про цільове використання одержаних коштів.
Комерційні
банки можуть надавати споживчий кредит під такі об'єкти:
- на капремонт садових будиночків, будинків у
сільській місцевості, на будівництво гаражів, покупку квартир, господарче
улаштування;
- на будівництво індивідуальних будинків;
- на купівлю у громадян індивідуальних жилих
будинків, реконструкцію і капремонт таких будинків;
- інше.
Для
одержання кредиту в установі банку позичальник подає банку:
-
паспорт;
- заяву
на одержання кредиту, де зазначаються об'єкти кредитування, сума кредиту, строк
погашення, забезпечення;
-
документи, що підтверджують платоспроможність позичальника;
-
договір застави майна чи поручительства;
- витяг
з рішення органу місцевої влади про виділення земельної ділянки під забудову;
- дані
проектно-кошторисної документації про вартість будинку, завірені районним
архітектором.
Розмір
кредиту на зазначені заходи обмежується вартістю забезпечення, що може бути
надана позичальником (іншою особою) банку, та сумою поточних доходів
позичальника, які він може спрямувати на погашення боргу.
Строк
користування кредитом встановлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру
позички, платоспроможності позичальника.
Однією
з умов надання кредиту на будівництво жилих і садових будинків, купівлю житла
повинно бути обов'язкове страхування об'єктів кредитування на користь банку
протягом усього періоду користування кредитом.
Кредити
на будівництво, купівлю, капітальний ремонт жилих будинків, квартир, садових
будинків надаються, як правило, в розмірі від 70 до 90 % від вартості об'єкта
кредитування, але в межах, визначених правлінням банку.
При
одержанні кредиту на купівлю квартири чи будинку позичальник надає банку копію
договору про купівлю-продаж.
При
одержанні кредиту на будівництво надвірних будівель, капітальний ремонт
квартири, будинку чи його реконструкцію позичальник подає копію документа, що
засвідчує право власності на квартиру чи будинок та перелік робіт із
зазначенням їх вартості.
Видача
кредиту на будівництво жилих будинків здійснюється в міру виконання робіт і має
компенсаційний характер. Позичальник повинен використати спочатку власні кошти,
а потім кредит. Для придбання будівельних матеріалів чи побутового обладнання з
метою облаштування будинку позичальник може одержати аванс у рахунок відкритого
кредиту в розмірі до 15 % від суми кредиту за договором. Кожна наступна видача
кредиту здійснюється на підставі звіту про обсяг виконаних робіт і розрахунку
розміру коштів, що належать до видачі з урахуванням раніше одержаних коштів.
Видача
кредиту здійснюється у безготівковій формі, у виняткових випадках - готівкою.
Позичальники
погашають кредити і сплачують відсотки шляхом перерахування коштів з особистого
вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою. Погашення
кредиту здійснюється у строки, передбачені кредитним договором і графіком. При
незабезпеченні повернення кредиту у визначений термін сума непогашеного платежу
відноситься на рахунок прострочених кредитів.
До
споживчого кредиту належить і кредит ломбардів, тобто кредитних установ, які
надають грошові позички під заставу предметів особистого та домашнього
споживання. Розмір кредиту залежить від виду речей, що надаються у заставу, їх
ринкової вартості та встановленої ломбардом межі забезпечення.
Однією
з форм споживчого кредиту є кредитна картка, яка являє собою платівку з
ідентифікатором власника. Умовою її отримання є платоспроможність клієнта. По
кожній картці встановлюється ліміт кредитування. Від операцій з кредитними
картками банк отримує дохід, який складається з:
-
комісії, що стягується з торговельних організацій при оплаті рахунків за надані
власнику кредитної картки товари;
-
щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо така встановлена);
-
процента за кредит, що надається власникам кредитних карток у межах ліміту
кредитування.
У
зарубіжній банківській практиці набули поширення позички по кредитних картках з
окремих позичкових рахунків у банках; позички у формі овердрафту по поточному
рахунку клієнта; кредити на індивідуальних умовах; позички на освіту дітей,
студентам і т. д.
Кредит
повинен періодично погашатися клієнтом, оскільки у разі непогашення боргу
вичерпується ліміт кредитування.
До
кредитів на споживчі цілі відноситься і чековий кредит. В його основі лежить
відкриття чекового рахунку. Існує два різновиди рахунків: овердрафтні і спеціальні чекові. При
використанні овердрафтних рахунків оплата чеків проводиться з рахунку клієнта.
У разі відсутності грошей на рахунку банк покриває від'ємне сальдо кредитом у
межах встановленого ліміту. Погашення позички відбувається за рахунок поточних
надходжень або спеціальних внесків клієнтів. Спеціальні чекові рахунки
використовуються банками, які емітують для своїх клієнтів спеціальні чеки
певного номіналу.
Одним з
видів споживчого кредиту є продаж товарів тривалого користування населенню в
кредит. Правила продажу таких товарів регламентуються вимогами постанови
Кабінету Міністрів України, яких повинні дотримуватись господарюючі суб'єкти
всіх форм власності, однак рішення про продаж товарів у кредит приймається
господарюючим суб'єктом самостійно. Кабінет Міністрів України також рекомендує
перелік товарів, які можуть реалізовуватися в кредит.
Сума
кредиту, що надається, не повинна перевищувати 3-місячної заробітної плати,
пенсії, стипендії при продажу товарів з розстрочкового платежу на 6 місяців;
6-місячної - при розстрочці платежу на 12 місяців, 12-місячної - на 24 місяці.
У
випадках, коли вартість товару перевищує граничну суму кредиту, різниця повинна
бути сплачена покупцем при отриманні товару готівкою або у безготівковому
порядку. Передача товарів покупцеві здійснюється при оплаті не менше як 25 %
їхньої вартості, а товарів за ціною понад 20 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян - не менше 50 %. Решта вартості товарів сплачується покупцем у
строк від 6 до 12 місяців, а товарів, ціна яких перевищує 20 неоподатковуваних
мінімумів, - у строк до 2 років.
|