Поняття та види банківських інвестицій
Інвестиції
- це витрати на
виробництво та нагромадження запасів виробництва, або ж сукупність витрат, які
реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в промисловість, сільське
господарство, транспорт, будівництво та інші галузі народного господарства.
Згідно з законодавством інвестиції поділяються
на:
1.
Капітальні (придбання будівель, споруд, інших об'єктів нерухомості, інших
основних фондів та нематеріальних активів).
2.
Фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших
фінансових інструментів). У свою чергу, фінансові інвестиції розрізняються як:
- прямі
інвестиції - передбачає внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної
особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;
-
портфельні інвестиції - придбання цінних паперів та інших фінансових активів за
кошти на біржовому ринку;
3.
Інвестиції під реінвестиції - здійснення капітальних чи фінансових інвестицій
за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.
Цілі
інвестиційної діяльності комерційного банку полягають у додержанні безпеки
банківських коштів, забезпеченні їх диверсифікації, доходу та ліквідності.
Участь
банків в інвестиційному процесі може здійснюватися за двома напрямами:
- за
допомогою механізмів фондового ринку;
- за допомогою
механізмів середнього та довгострокового кредитування.
Комерційні
банки повинні в своїй інвестиційній діяльності мати тісний контакт з
підприємствами. У випадку створення нового підприємства заснування його можливе
за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так
і поза ними. Фінансово-промисловими групами вважаються ті організації та
структури, які утворюються шляхом об'єднання промислового і фінансового
капіталів. В Україні банкам заборонено виступати в ролі головного підприємства
згідно з Законом «Про фінансово-промислові групи».
Комерційний
банк може брати участь у санації підприємства: він дає кошти підприємству,
натомість одержує його цінні папери. Також можлива і передача державної частки
капіталів підприємства в довірче управління банку, замість чого банк
зобов'язується інвестувати певну суму коштів у це підприємство.
|