Основні поняття і терміни

Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.

Принципи кредитування - це правила поведінки кредитора і позичальника у процесі здійснення кредитних операцій банку.

Кредитний договір - це угода в письмовій формі між кредитором і позичальником, яка визначає взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не може змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

Кредитор - суб’єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Позичальник - суб’єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платності та строковості.

Кредитний ризик - ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користування кредитом у терміни, визначені в кредитній угоді.

Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

Ліміт кредитування - це гранична сума кредиту, яку позичальник може отримати в банку.

Диверсифікація кредитів - це розподіл їх між певною кількістю позичальників.

Забезпечення кредиту - спосіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позички.

Застава - це частка матеріального майна, право власності якого належить позичальникові і перейде до банківської установи у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань, які передбачені кредитною угодою.

Заставодавець - юридична чи фізична особа - власник, або особа, якій власником надано право на заставу, передає майно, право на вимогу, цінні папери для застави.

Заставодержатель - банк, якому передається в заставу майно і майнові права та цінні папери для забезпечення повернення виданої позики.

Іпотека - різновид застави нерухомого майна (головним чином, землі і будівель) з метою одержання позики.

Гарантія чи порука - це зобов’язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності.

Відповідальність поручителя є солідарною, тобто по ній кредитор має право вимагати виконання від поручителя та боржника одночасно, так і від кожного з них окремо, як повністю, так і в будь-якій частині боргу.

Відповідальність гаранта є субсидіарною, тобто до субсидіарного боржника вимога може бути пред’явлена лише тоді, коли основний боржник, після пред’явлення до нього цієї ж вимоги, не виконав її.

Уступка вимоги (цесія) - документ позичальника (цедента), в якому він уступає свою вимогу (дебіторську заборгованість) кредитору в якості забезпечення повернення позики.

Страхування ризику непогашення кредиту - це спосіб забезпечення зобов’язань, при якому банк самостійно страхує видану позику шляхом укладання зі страховою організацією договору про добровільне страхування кредитного ризику.

Кредитоспроможнiсть - це якісна оцінка позичальника, яка дасться банком до розгляду питання про можливість і умови кредитування і дозволяє передбачити ймовірність своєчасного поверненні позичок та їх ефективного використання.

Платоспроможнiсть - здатнiсть юридичної чи фiзичної особи своєчасно i повнiстю виконати свої платiжнi зобов’язання.

Коефiцiєнт лiквiдностi - показник, що характеризує спроможнiсть фірми перетворювати свої активи в наявнi кошти для задоволення вимог постачальників та кредиторiв фірми.

Структуризація позики - це встановлення певних її параметрів (сума, термін, ставка відсотку, цільове призначення тощо).

Пролонгація - продовження терміну чинності кредитної угоди.

Прострочена заборгованість - позика, неповернена банку у встановлений строк.

Проблемна позика - це позика, повернення якої може не здійснитись у зв’язку з виникненням певних фінансових проблем у позичальника.

Нарахування складних відсотків означає, що нараховані відсотки добавляються до основної суми боргу і на них в свою чергу нараховуються відсотки.

Страхування кредитних операцій - це створення певного фонду грошових коштів для покриття можливих збитків від неповернення позичок.

Кредитна лінія - згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому у розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.

Ліміт кредитування - це гранична сума кредиту, яку позичальник може отримати в банку.

Простий позичковий рахунок - це рахунок з якого здійснюється разова видача позики, кожна її видача оформляється документально на основі заявки позичальника та необхідного пакету документів.

Спеціальний позичковий рахунок - це рахунок, з якого протягом всього періоду кредитування здійснюється оплата платіжних документів у межах заздалегідь обумовленої суми.

Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Контокорентний рахунок - рахунок, на якому обліковуються власні кошти клієнта (кредитове сальдо) і кредити банку (дебетове сальдо).

Врахування векселів - це форма кредитування банком суб’єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю-пред’явнику строковий кредит.

Кредит під заставу векселів - це форма вексельного кредиту, що видається під заставу у визначеному процентному відношенні заборгованості клієнта відносно поданого ним забезпечення.

Акцептний кредит - це форма вексельного кредиту, що надається векселедавцю і виступає як гарантійна послуга.

Авалювання – це взяття банком на себе зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем осіб, якщо платник не оплатив вексель у строк чи неможливо одержати платіж за векселем у строк.

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Споживчий кредит - це позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Банківський консорціум - це тимчасове об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди.

Інвестиції - це сукупність витрат, які реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу у різні галузі народного господарства. Об’єктами інвестування є грошові кошти; рухоме і нерухоме майно; майнові права; інтелектуальні цінності або вкладання в цінні папери з метою отримання доходу; вкладання в довгострокові цінні папери.

Довгострокове кредитування - надання банками на тривалий строк (понад 1 рік) позичок підприємствам та приватним особам на відновлення, розширення та створення основних фондів.

Проектне фінансування - це фінансування інвестиційних проектів, коли основним забезпеченням наданих коштів є сам проект, тобто доходи, які в майбутньому отримає підприємство, що здійснює будівництво чи реконструкцію.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів - це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів й організаційного, інформаційного, технічного та іншого обслуговування випуску обігу цінних паперів.

Цінний папір - грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та визначає взаємовідносини між особою, яка їх емітувала, та їх власником і передбачає, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів.

Емісійні різниці (емісійний дохід) - сума коштів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).

Акція - цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні товариством, дає право його власникові на одержання частини його прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при його ліквідації.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання позичальника перед кредитором відшкодовувати йому вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою процента.

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, та яке засвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’я-зання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Ринкова вартість цінного папера - сума коштів або вартість активу, які можна отримати від продажу цього цінного папера на активному ринку цінних паперів (ціна, за якою продавець згодний продати, а покупець - купити цей цінний папір).

Дивіденд - частина прибутку акціонерного товариства, яка розпо-діляється між акціонерами у вигляді доходу відповідно до кількості та видів акцій, що їм належить.

Премія - це перевищення вартості придбання цінних паперів над вартістю їх погашення без врахування нарахованих на час придбання відсотків.

Дисконт - це різниця між вартістю погашення цінних паперів та вартістю їх придбання без врахування нарахованих на час придбання відсотків, якщо вартість придбання нижча вартості погашення.

Дисконтна ставка - це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і непевність, пов’язану з фактором часу.

Інвестиційний портфель банку - сукупність цінних паперів, придбаних банком шляхом активних операцій з метою отримання прибутків.

Диверсифікація - це вкладення коштів в різні цінні папери (різних підприємств, з різним процентним доходом та ступенем ризику) з метою зменшення ризику втрат.