Лізингові послуги
Лізингові
послуги це відносно нові, нетрадиційні види банківських послуг. Лізинг виник у
50-ті роки паралельно з розвитком системи прискорених амортизаційних
відрахувань. Це господарська операція, що передбачає передачу лізингодавцем
права користування матеріальними цінностями іншим суб'єктам господарювання
(лізингоодержувачу). Лізинг також можна розглядати як довгострокову оренду, в
якій наявні елементи кредитних відносин, а грошові та матеріальні потоки злиті
в єдиний комплекс грошово-майнових відносин. І хоча зовні лізинг схожий на
довгострокову оренду, однак повернення майна до свого юридичного власника при
ньому не є обов'язковою умовою.
Лізинг
можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій
формі і погашення якого здійснюється в розстрочку.
У
лізинговій угоді беруть участь три сторони:
-
постачальник, який є виробником об'єкта лізингу;
-
лізингодавець, який оплачує об'єкт лізингу і здає його в лізинг;
-
лізингоодержувач, той, хто отримує і використовує об'єкт лізингу.
Розрізняють
такі види лізингу:
а)
залежно від джерел придбання об'єкта лізингу:
-
прямий - коли лізингодавець
купує майно у виробника і передає його в оренду;
-
зворотний - власник продає майно
лізингодавцю, а потім бере його в оренду;
б)
залежно від об 'єкта лізингу:
-
лізинг рухомого майна;
-
лізинг нерухомого майна;
в)
залежно від обслуговування:
-
лізинг з обслуговуванням (надання лізингових послуг поєднується з наданням
певних послуг, пов'язаних з утриманням і технічним обслуговуванням об'єкта
лізингу);
-
пакетний лізинг - система надання в оренду об'єкта лізингу (будинок, магазин
продаються у кредит, а обладнання - за лізинговою угодою);
г)
залежно від ступеня окупності майна:
-
лізинг з повною окупністю, коли протягом строку дії одного договору
здійснюється повна виплата лізингодавцю вартості орендованого майна;
-
лізинг з неповною окупністю, коли протягом дії одного договору окупається
тільки частина вартості орендованого майна;
д)
залежно від умов амортизації:
-
лізинг з повною амортизацією і, відповідно, з повною виплатою вартості об'єкта
лізингу;
-
лізинг з неповною амортизацією і, значить, з частковою виплатою вартості.
Виходячи
з наведених вище двох ознак класифікації (за ступенем окупності об'єкта лізингу
і умов його амортизації), які пов'язані між собою, розрізняють фінансовий та
оперативний лізинг:
-
оперативний - лізинг з неповною окупністю;
-
фінансовий - лізинг з повною окупністю.
Особливостями
оперативного лізингу є:
-
орендодавець не планує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від
орендаря;
-
строки зносу є більшими за строки угоди лізингу (тобто строк угоди не перевищує
строк амортизації);
- ризик
втрати, псування майна лежить в основному на лізингодавці;
- по
закінченні встановленого терміну майно звичайно повертається лізингодавцю;
- сам
об'єкт лізингу залишається у власності лізингодавця та обліковується у нього на
балансі.
Існує
два види оперативного лізингу:
а)
рейтинг - короткостроковий лізинг (від 1 дня до 1 року, без права наступного
придбання лізингоодержувачем об'єкта лізингу);
б) хайринг
- надання об'єкта лізингу на строк понад 1 року без права викупу
лізингоодержувачем об'єкта лізингу.
Оперативний
лізинг припускає багаторазове
надання об'єкта лізингу в оренду.
Фінансовий
лізинг передбачає виплату
протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації
капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток.
Характерні
особливості цього виду лізингу:
- вибір
об'єкта лізингу здійснює лізингоодержувач;
-
лізингоодержувач має право використовувати об'єкт лізингу протягом усього
строку угоди;
- строк
фінансового лізингу, як правило, не менше за строк повної амортизації об'єкта
лізингу;
-
витрати на утримання об'єкта лізингу несе лізингоодержувач;
- існує
можливість викупу об'єкта лізингу після закінчення терміну угоди.
Найпростіша
схема лізингової операції передбачає:
- подачу заяви клієнтом, в якій зазначаються
об'єкт лізингу, його характеристики, бажаний строк угоди тощо. Також надаються
фінансові документи;
- аналіз документів і прийняття рішення щодо
підписання договору про лізинг;
- передача об'єкта лізингу.
Лізингова
послуга виникає таким чином: на прохання клієнта банк купує майно (обладнання,
транспортні засоби, обчислювальну техніку та інше) і приймає на себе практично
всі зобов'язання власника: відповідальність за зберігання майна, внесення
страхових платежів, сплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було
придбано майно, укладає з банком угоду про оренду, в якій визначаються, разом з
іншими умовами, розмір та періодичність орендної плати. До складу лізингового
платежу включаються амортизаційні відрахування, плата за ресурси, лізингова
маржа, премія за ризик.
Різниця
між сумою орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта
фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми, що визначена за
орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця. Розподіл
фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється
із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок дебіторської заборговності
орендаря на початок звітного періоду.
Вигоди
лізингодавця від лізингової операції є такими:
-
отримання доходів;
-
забезпечення реалізації продукції і надання послуги, яка за інших умов була б
невигідною або неможливою;
-
підвищення економічної ефективності зданого в оренду обладнання;
-
розширення клієнтури, зміцнення зв'язків з нею. Розмір процента, що сплачується
за лізингові послуги, нижчий за процент, що сплачується за кредитом, тому
клієнту більш вигідно користуватися лізингом, аніж брати кредит на придбання
обладнання. Для лізингоодержувача існують переваги від лізингу:
- 100%
кредитування, що не вимагає негайного початку виплат;
- як
правило, лізинг отримати легше, ніж кредит;
- поява
доступу до сучасного обладнання, можливості оперативного оновлення виробництва,
причому ризик старіння обладнання лягає на лізингодавця.
У
міжнародній банківській практиці значного поширення набув лізинг із залученням
коштів. При здійсненні такої лізингової операції банк організовує отримання
довгострокової позички в одного чи кількох кредиторів на суму до 80% вартості
активів, що здаються в оренду. За організацію позички банк отримує від орендаря
додаткову винагороду.
|