Іпотечний кредит
Іпотека - це особливий вид економічних відносин з приводу
надання кредитів під заставу нерухомого майна.
Позичальниками
можуть бути юридичні та фізичні особи, у власності яких є об'єкти нерухомості
або які мають поручителів, що надають під заставу об'єкти нерухомості на
користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту можуть бути: жилі
будинки, квартири, виробничі споруди, магазини, земельні ділянки тощо, що є
власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.
Характерною
ознакою іпотечного кредиту є залишення заставного майна у боржника. Боржник
може експлуатувати об'єкти, що передані у заставу. Іпотека дає право кредитору
переважного задоволення своїх вимог до боржника в межах суми зареєстрованої
застави. Також у процесі дії кредитної угоди кредитор має право і повинен
перевіряти наявність, розмір, умови експлуатації об'єкта застави і т. д.
До
іпотеки банки вдаються, як правило, при великих розмірах кредиту, але частіше
іпотечний кредит надається спеціалізованими іпотечними банками, фінансовими
компаніями, земельними банками і т. д. Ресурси для надання іпотечного кредиту
можуть надходити з двох джерел: залучені ресурси комерційних банків та кошти,
отримані за рахунок реалізації іпотечних облігацій (заставні листи).
Іпотечні
облігації - це довгострокові
цінні папери, які емітуються фінансовими і нефінансовими інститутами під
забезпечення нерухомістю, і приносять твердий процент. У багатьох країнах
іпотечні облігації є значною частиною ринку цінних паперів.
Механізм
надання іпотечного кредиту такий: позичальник звертається до банку за кредитом
під забезпечення нерухомості, землі. Банк вимагає від клієнта виписку з реєстру
для того, щоб дізнатись про вартість застави і наявність чи відсутність інших
заставних прав на неї. Такий реєстр, в якому фіксується інформація про
власників майна, землі, зміни у власності, про видані та погашені іпотечні
кредити, ведеться державними органами. Задоволення вимог кредиторів
відбувається у порядку черговості запису їх номерів у реєстрі. Тому банки
зацікавлені бути першими в списку кредиторів. Також важливо правильно оцінити
вартість застави, щоб за рахунок реалізації майна можна було б погасити
заборгованість.
Проблемами
розвитку іпотечного кредитування українськими банками є: недостатня ресурсна
база банків, що має в основі низький платоспроможний попит на нерухомість,
відсутність у банків досвіду розміщення коштів на строки понад один рік, а
також високий рівень інфляції. За оцінками спеціалістів банків, що займаються
іпотечним кредитуванням, переважним кредитним періодом для клієнтів є термін до
трьох років. Для банків великою проблемою ліквідності є розрив між строками
залучення короткострокових ресурсів і довгими строками розміщення ресурсів при
іпотечному кредитуванні.
|