Охарактеризуйте права суб’єктів аудиту

Суб'єктами аудиту є замовники аудиту та виконавці аудиту.

Виконавцями незалежного аудиту є:

1. Аудитор – фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

 Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа - підприємець лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

 Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.

 2. Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

 Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

 Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Виконавцями аудиту також є контролюючі державні органи (органи ДПІ, контрольно-ревізійного управління). Вони проводять аудит діяльності підприємства згідно нормативних та законодавчих актів, які регулюють діяльність вищезазначених установ.

 Замовниками аудиту є власники об'єкта аудиту, тобто юридичні та фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Права аудиторів і аудиторських фірм:

♦ самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, наявних норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду;

♦ отримувати необхідні документи, які стосуються предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. Треті особи, які мають у своєму розпорядженні документи стосовно предмета перевірки, зобов'язані надати їх на вимогу аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником;

♦ отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;

♦ перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

♦ залучати фахівців різного профілю на договірних засадах до участі в перевірці.

Обов'язки суб'єктів аудиторської діяльності

Аудиторські фірми (аудитори) зобов'язані:

♦ належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам;

♦ повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності (тобто тих, із ким укладений договір);

♦ зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомостей, що є комерційною таємницею, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

♦ відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства України.

Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності

Відносини між аудиторською фірмою (аудитором) і клієнтом регулюються нормами цивільного законодавства. У відповідності зі ст. 25 Закону України "Про аудиторську діяльність" за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор несе цивільну відповідальність, яка передбачає відшкодування заподіяних збитків із вини аудитора. До цивільної відповідальності аудиторські фірми (аудитори) притягуються за рішенням суду (господарського суду). Такі судові справи стосуються тих перекручень звітності, яких аудитор не зміг виявити, в результаті чого клієнт зазнав збитків у вигляді сплати штрафів, пені. Клієнт у цьому випадку стверджує, що аудитор зміг би знайти ці перекручення, якби не його недбалість. Тобто головне звинувачення, як правило, стосується рівня ретельності виконання зобов'язань аудитором.

За звичайними цивільно-правовими угодами сторони несуть відповідальність тільки одна перед одною, а аудитор несе відповідальність перед клієнтом і перед третіми особами, які є користувачами фінансової звітності клієнта, засвідченої висновком аудитора. Ця специфіка відповідальності аудитора закладена в меті аудиту: засвідчити достовірність, повноту і законність поданої інформації щодо дій і подій суб'єкта господарювання з метою зменшення ризику користувачів інформації. Аудиторська фірма (аудитор) може нести відповідальність перед третьою особою, якщо позивач зазнав збитків у результаті того, що він поклався на фінансову звітність, яка ввела його в оману. До таких осіб належать наявні та потенційні акціонери, постачальники, банкіри, інші кредитори, службовці тощо. Типовий випадок такого роду може статися тоді, коли банк не може повернути позики через неплатоспроможність клієнта, позитивну платоспроможність якого попередньо підтвердила аудиторська фірма своїм висновком. Банк може вимагати, щоб аудиторська фірма відшкодувала заподіяні збитки, посилаючись на те, що аудит був проведений із неналежною ретельністю.

Аудитор (фізична особа) може бути притягнутим і до кримінальної відповідальності, якщо його визнають винним у кримінальних злочинах. Особливо це стосується випадків, коли порушуються вимоги законодавства щодо цінних паперів.

Кримінальна відповідальність настає в разі навмисного приховування істини з корисливою метою.

Професійна відповідальність аудитора визначається у:

♦ попередженні;

♦ припиненні дії сертифікату на строк до одного року;

♦ анулюванні сертифікату.

Аудитор, який працює в аудиторській фірмі і пов'язаний із нею трудовими правовідносинами, у разі неналежного виконання своїх обов'язків може бути притягнений до відповідальності за нормами трудового права (догана, звільнення, обмежене відшкодування заподіяних фактичних збитків).

Відповідальність аудиторів настає у разі неякісного виконання своїх обов'язків, яке проявляється у:

♦ неправомірному використанні (невикористанні) нормативної бази (законодавчих та інших актів із бухгалтерського обліку, оподаткування та офіційних пояснень до них);

♦ арифметичних помилках;

♦ втратах або псуванні документів, отриманих аудитором;

♦ навмисних діях або бездіяльності аудитора чи його працівників, спрямованих на заподіяння шкоди замовнику, а також будь-яких діях (бездіяльності) з ознаками кримінального діяння, змови;

♦ діях працівників аудитора в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або їх наслідках;

♦ порушенні (розголошенні) або використанні із власною метою аудитором будь-якої конфіденційної інформації, що стала йому відома при наданні аудиторських послуг.

Для того щоб уникнути судового переслідування, аудиторам рекомендується дотримуватися таких правил:

♦ перед початком роботи аудитор повинен письмово повідомити клієнта про власне розуміння обов'язків і про те, які об'єкти будуть перевірені;

♦ встановити помилки в роботі клієнта в попередніх звітних періодах;

♦ неухильно дотримуватися вимог бухгалтерських і аудиторських стандартів;

♦ розуміти, що суди чекають від представників вільної професії поваги до норм права і справедливості, навіть якщо вони не відповідають стандартам професійної етики;

♦ ставити якість своєї роботи вище за піклування про збільшення доходів своєї фірми;

♦ бути особливо обережним, перевіряючи фірми, що мають фінансові труднощі (такі фірми намагаються надати викривлену фінансову звітність).

Аудитори повинні вживати заходів щодо мінімізації своєї відповідальності. До цих заходів можна віднести такі:

♦ мати справу тільки з чесними клієнтами;

♦ наймати кваліфікований персонал, який слід адекватно підготувати, і постійно контролювати якості його роботи;

♦ дотримуватися професійних стандартів;

♦ зберігати незалежність;

♦ розуміти, який бізнес веде клієнт, тобто знати специфіку господарських операцій фірми;

♦ підтримувати високу якість аудиту;

♦ правильно документувати роботу;

♦ оформити документи, що визначають взаємні обов'язки аудитора і клієнта;

♦ зберігати конфіденційність стосунків, тобто не розкривати інформації про свого клієнта стороннім особам;

♦ забезпечити адекватний страховий захист;

♦ користуватися кваліфікованими юридичними консультаціями.

Воднораз, аудитор не застрахований від помилок та невиявлення перекручень звітності, фактів обману тощо. З метою запобігання негативним наслідкам для аудиторської фірми в розвинених країнах здійснюється страхування професійної і цивільної відповідальності. Це стало обов'язковим видом страхування.